Футбольний клуб "Юність", що представляє Верхню та Нижню Білку, без перебільшення – гордість місцевих уболівальників. Чемпіона Львівщини регулярно підтримують як і на домашніх, так і на виїзних поєдинках. Цього сезону "білки" мають іще й фарм-клуб – "Юність-2" заявилася у чемпіонат Третьої ліги Львівщини, де прагне поборотися за призові місця.
Детальніше про перше коло чемпіонату, плани та амбіції цього колективу клубній прес-службі розповів головний тренер команди Руслан Піховський.
– Руслане Йосиповичу, за тур до завершення першого кола чемпіонату команда наразі перебуває в середині турнірної таблиці із 13-ма очками після 10-ти матчів. Чи задоволені Ви таким результатом?
– Не так давно цією командою ми брали участь у районних змаганнях, де регулярно були серед призерів. Групові змагання вигравали, а от переможцями чемпіонату Пустомитівського району не ставали ніколи. Що цікаво, ця команда мала назву "Галич", але з цього сезону ми стали фарм-клубом "Юності" і маємо назву "Юність-2".
Щодо участі у першому колі, то ми не задоволені. Мали певні проблеми зі складом, оскільки з 20-ти чоловік на ігри приїжджало 12-13 людей, а цього було мало. Важливо хіба те, що dсі гравці є уродженцями Верхньої Білки. Граємо лише своїми силами.
– Цього сезону команда повернулася у Третю лігу області. Чи довго думали над цим рішенням?
– Фактично ні, оскільки ми отримали підтримку від президента "Юності" Олександра Ролька. Він нам суттєво допоміг у підвищенні у класі. Тепер ми є фарм-клубом першої команди, тому навіть можемо заявляти трьох гравців на наші поєдинки. Зробили ставку на місцевих гравців Бориса Саковця, Любомира Марциняка та Павла Смолинця. В загальному середній вік нашої команди – 22 роки. Чи є у них перспектива? Будь-який футболіст, який не хоче грати рівнем вище, це не футболіст. Для прикладу, Володимира Козубаля вже хотіли переглянути у першій команді "Юності".
– Як відбувається тренувальний процес у команді?
– Чесно кажучи, непросто з цим, оскільки чимало гравців навчаються та працюють. Зарплат у нашій команді немає, тому хлопці мусять заробляти гроші.
– Які завдання у команди на дебютний сезон у Третій лізі Львівщини?
– Правильно сказати, що ми повернулися у Третю лігу. Звісно, хочемо тут адаптуватися, але реально розуміємо, що нам можна поборотися за призові місця. Наразі в нашої команди 13 очок, а у лідера чемпіонату – 19. Шість очок – це не такий великий відрив. Багато є рівних команд. Той хто, умовно кажучи, сьогодні виграє, завтра може програти. В матчах, у яких ми поступилися, не можу сказати, що програли за грою. Приємно, що перемогли команди з Ходорова, Грибович, Підберізців та Лопатина.
– Домашні матчі чемпіонату команда проводить на стадіоні у Верхній Білці. Чи відчуваєте підтримку вболівальників?
– Звичайно. На наші матчі ходять люди. Це й не дивно, адже багато хлопців місцеві. Звісно, це не до порівняння з Прем’єр-лігою області, однак люди, які приходять, нас підтримують, і це приємно.
У першому колі календар був складений таким чином, що ми зіграли три матчі вдома, а вісім – на виїзді. Якщо у другому колі зуміємо перемогти у кожному домашньому матчі – будемо у призерах. Вважаю, нам під силу покращити своє турнірне становище.
– Яким бачите друге коло чемпіонату у Третій лізі області?
– Дуже хочемо поборотися за призову трійку. Якщо не ставити таких завдань, то немає чого виходити на футбольне поле. Втім, ми домовилися, що будемо грати лише своїми гравцями і здобувати перемоги своїми силами. Вважаю, це не варіант підсилити склад футболістами, які гратимуть на інших умовах і вирішуватимуть питання на футбольному полі. Це робити не потрібно.
