Серед тих, хто поповнив склад "Діназу" влітку був і півзахисник Сергій Каркошкін. З кожним матчем він все більше вливався в колектив і нині досить часто виходить в стартовому складі. Ось і в переможному поєдинку з "Межигір’ям" Сергій вже з перших хвилин почав в Лютежі тероризувати оборону номінальних господарів.
- Складно було розібратися з "Межигір’ям"? – запитую.
- Взагалі-то, ні. Ми класно розпочали гру і весь перший тайм залишився за нами. В другому суддя призначив сумнівний пенальті і суперник трохи змусив всіх понервувати.
- З боку складалося таке враження, що футболісти "Межигір’я" спочатку просто не знали за ким бігти, кого перекривати?
- Саме так було в першому таймі. Вони грали дуже високо в обороні і це нам допомагало. В результаті частенько виникали вільні зони в які ми вривалися по черзі. То Мара (Артем Марченко – Прим.авт.), то Ден (Денис Петренко), то Бес (Олександр Безпалий), то Ічанський, то я. Після перерви "Межигір’я" трішки перебудувалося і ми втратили повний контроль. Обидві команди стали шукати шансів у контратаках. Якби ми забили третій м’яч, то рахунок міг вирости й до 5:0, але вони скоротили відрив і це додало напруги.
- За задумкою тренерів ти та Саша Безпалий були секретною зброєю, так би мовити, прихованими нападниками в цьому матчі…
- Так, ми повинні були весь час рухатися, шукати свій шанс і не просити м’яч в ноги, а відкриватися у вільні зони, щоб хлопці могли нам закидати за голови захисників. На швидкості нам легше було обігравати оборону.
- Дійсно, ти кілька разів виходив на ударну позицію і небезпечно бив по воротам, але так і не забив.
- Одного разу тільки потрапив у штангу. На жаль, якось не складається з голами зараз. Моменти є, але ось забити не вдається.
- І все ж в твоєму активі кілька голів за "Діназ" вже є.
- Три. Два з них я провів у чемпіонаті області ("Десні" та "Соколу") і один в турнірі аматорів, коли забив м’яч в Кропивницькому місцевому "Олімпіку".
- В матчі з "Межигір’ям" тебе замінили на 58-й хвилині, одразу після того, як ти отримав попередження. Це щоб не награв на червону картку?
- Тренерам видніше. Та я й сам відчував, що трохи втомився. В першому таймі зробив чимало ривків, на початку другого кілька разів розрізав оборону суперника. Минулого тижня відіграв майже два повні матчі і тренувався в полегшеному графіку. До речі, якщо на початку другого кола я сам просився на ігри в суботу і неділю, то тепер відчуваю, що важкувато на одному рівні провести за два матчі підряд.
- На лаві запасних непросто було дивитися гру?
- Безумовно, переживав за команду, але в мене було внутрішнє відчуття, що ми в цей день обов’язково виграємо. Навіть попри те, що в нас багато молодих футболістів і ще не всі зіграні між собою. Якби нам додати досвіду, то могли б спокійно і 3:0, і 4:0 вигравати частіше.
- Де ти краще почуваєшся, на фланзі, чи на вістрі атаки?
- У мене був період до 12 років, коли я грав форварда. Тоді в "Арсеналі" нас тренував Юрій Бакалов. Але коли команду прийняв Микола Волосянко, то він мене перевів на фланг. І вже так граю багато років. Просто в деякі моменти я не маю навичок форварда, бо не знаю, як правильно відкриватися, куди бігти. А цьому потрібно вчитися.
- І який край для тебе комфортний?
- Лівий.
- У "Діназі" ти тут взаємодієш з Валіком Корешковим.
- Так, він досить кваліфікований захисник і частенько закриває мої огріхи у відборі.
- Хочеш сказати, що гра на оборону не є твоєю кращою стороною.
- Дійсно, я більше працюю на атаку, роблю багато ривків вперед і не завжди встигаю повернутися назад, щоб повністю закрити свою зону. Але ж це цілком зрозуміло. Тому така взаємна підтримка дуже вагома. До того ж, я дев’ять місяців пропустив через травму і моя ігрова форма ще не зовсім оптимальна. Є резерв і є куди вдосконалюватися.
- Твій козир у грі?
- Швидкість та хороші подачі. Частенько саме після моїй гострих прострілів партнери забивають голи.
- Після літньої перерви команда не грає стабільно. Перемоги чергуються з поразками. В чому причина?
- По-перше, суперники на "Діназ" налаштовуються по-іншому. По-друге, тренери дивляться вперед, готуються до професіонального футболу, отож і трохи експериментують зі складом та тактикою. Були матчі, коли ми грали в три захисники або ж взагалі без нападників. Це через те, що не всі в формі, дехто травмований та й від суперника залежить. Окрім того, в команду прийшли нові футболісти, яким потрібен час, щоб зігратися. Й не варто забувати про травмованих.
- А також про два турнірі, в яких команда грає два дні підряд, а то й одночасно.
- Знаєте, мені це імпонує. Багато ігрової практики, і її отримують майже всі. Для мене, чим більше граєш, тим краще. Можливо, трішки накопичується фізична втома, але це нормально. Просто хочеться, щоб результат був всюди переможний.
- Перед "Діназом" стоїть завдання виграти чемпіонат області. Враховуючи турнірну ситуацію, буде дуже складно це зробити?
- "Авангард" з Бзову попереду, але в них є непрості матчі і до того ж, особиста зустріч з нами. Так, що побачимо ще. Трохи шкода, що не все залежить повністю від нас. Наше завдання набрати максимум очок у всіх заключних турах.
- З "Авангардом" за місяць буде два матчі. Спочатку в гостях в чемпіонаті аматорів, потім дома у вищій лізі області. Хочеться виграти в обох?
- Звичайно. І ми будемо на це налаштовуватися. Треба повертати борг, адже, як я знаю, весною "Діназ" програв "Авангарду" і в чемпіонаті області, і в Кубку області.
- Пріоритетність обласного чемпіонату трішки відсуває на другий план аматорський турнір…
- Для мене, як для футболіста, вони рівнозначні. І там, і там я виходжу з бажанням виграти. На це налаштовується вся команда.
- Срібні нагороди Київщини принесуть задоволення?
- Хочу виграти золоті медалі.
- Наступних вихідних "Діназ" проведе тільки один матч, оскільки "Переяславщина" знялася з турніру і з’явився позаплановий вихідний. Суперником в Аматорській лізі стане "Рубікон-Вишневе". Що скажеш про майбутній поєдинок?
- Гра буде непросто. У них молода, амбітна команда, яка дає бій всім. Там грають кілька моїх знайомих і це буде додатковим стимулом. Минулого року, коли виступав за "Факел" з Липовця, то мені довелося грати проти "Рубікону". Тоді вони виступали, як київська команда. Ми їх обіграли 3:0, але бій хлопці дали хороший.
- Прагнутимеш забити "Рубікон-Вишневому"?
- Такої конкретної і особистої мети перед собою не ставлю. Будуть шанси – заб’ю. Головне, щоб виграла команда.
- І останнє, трішки філософське запитання. Що для тебе сьогодні футбол?
- Хм… Цікаво... Знаєте, проект "Діназу" з поступовим переходом в професіонали мені дуже цікавий. Головне, щоб він завжди підкріплювався фінансовими можливостями. Бо повірте, що сьогодні грати в професійному клубі за 3-4 тисячі гривень в місяць згодиться не кожен молодий початкуючий футболіст.
