24-річний голкіпер збірної Львівської області і ФК "Миколаїв" розповів інформаційному центру Федерації футболу Львівської області про те, як він готується до серії післяматчевих пенальті, і враження від цьогорічного Кубку регіонів України.
– Мар’яне, вітаємо Тебе з виходом у фінал Кубку регіонів України. Які в Тебе враження від турніру?
– Дякую. По-перше, у збірній Львівської області дуже хороший колектив, тренерський штаб на чолі з Віталієм Пономарьовим та чудові умови, тож, звісно, ми задоволені виступом на турнірі. Я щиро вдячний Віталію Юрійовичу за запрошення в команду, для мене велика честь виступати за область.
– У першому матчі другого відбірного етапу Кубку регіонів України зі збірною Івано-Франківщини Тобі вдалося неможливе: в серії післяматчевих пенальті Ти тричі врятував львівську команду, за що у підсумку визнаний гравцем матчу. Мабуть, відпрацьовуєш на тренуваннях удари з 11-метрової позначки?
– Ні, не відпрацьовую, все вийшло інтуїтивно. Під час удару намагаюся аналізувати гравця, який підходить до позначки, і провокую, аби він пробив у той кут, який я хочу.
– Зізнайся: вгадував чи кидався за м’ячем?
– Угадував.
– За які команди Ти раніше виступав?
– Розпочинав грати футбол із 4-го класу, перші футбольні кроки робив в обласній школі. Згодом отримав запрошення від ФК "Львів", де зумів себе проявити, а зараз граю за ФК "Миколаїв".
– ФК "Миколаїв" невдало стартував у чемпіонаті цього сезону. Лише зараз миколаївці здобули важливу перемогу над "Феніксом-Стефано". Вашу команду розглядали, як одну з фаворитів, що пішло не так?
– Розпочали ми здорово, впевнено обігравши 4:0 ФК "Мостиська" в першому турі. Далі нас очікували складні виїзди в Самбір і Верхню Білку, з якими завжди важко грати, тим паче на виїзді. Між цими матчами був не менш напружений поєдинок проти спортивно-культурного клубу "Демня", який ми також програли з мінімальним рахунком. Не знаю чому так, але дуже важкий календар у нас на старті.
– Хто є Твоїм кумиром у футболі?
– Олександр Шовковський. Наслідую його хіба що в серії післяматчевих пенальті (сміється – ред.).
