Мирослав Бабяк: "Життя настільки швидкоплинне, що не встигаєш усе зробити"

Мирослав Бабяк: "Життя настільки швидкоплинне, що не встигаєш усе зробити"

86

Наставник футбольного клубу "Ужгород" Мирослав Бабяк – по життю оптиміст, а водночас і реаліст. Свої іменини проводить у звичному життєвому ритмі: спочатку тренування, а згодом сім’я. На жаль, для переважної більшості функціонерів, тренерів, гравців улюблена гра всього світу – справа №1. На жаль, для рідних та близьких. Мирослав Юрійович – яскравий приклад фаната своєї справи. У День народження дає інтерв’ю та ще й на роботі.

– Пане Мирославе, з якими настроями Ви підійшли до святкування іменин?

– Ви знаєте, я оптиміст по життю. Настрій у мене завжди хороший. За винятком матчів, коли команда не досягає бажаного результату. Але водночас треба бути й реалістом. Ряд чинників впливають на футбольні результати: підбір індивідуальних виконавців, умови тренувань, рівень суперника. Ні, не подумайте, я не скаржусь на всі вищезгадані факти. Навпаки – у нашому клубі створені усі умови для роботи, дякуючи президенту Андрію Андріїву. Просто потрібен ще час. Команда не зуміла одразу адаптуватись до виступів на обох рівнях. Були хороші ігри, були й провальні. Життя настільки швидкоплинне, що не встигаєш зробити усе заплановане.

– Усе ж, якщо ми заговорили про роботу, то мене цікавить виступ "Ужгорода" на загальнодержавній арені. Команда за підсумками 12 турів дислокується на 7-ій позиції із 9-тьма очками. Ваша характеристика турнірного становища.

– Знову ж таки я повертаюсь до ігор провальних і хороших. Були матчі, як до прикладу, з великогаївським "Агроном", де ми просто змушені були брати три очки. Не одне, а три. Натомість поступились 2:1. Або ж гра з "Коброю", котра згодом знялась із чемпіонату. Вони усього кілька разів перейшли поле, а ми створили безліч моментів, які не реалізувати, здавалося б, неможливо. Підсумковий результат: 0:0. Натомість ужгородці переграють чортківський "Кристал", який більше володів м’ячем, створив більше нагод для взяття воріт. За це ми і любимо футбол. За його непередбачуваність. Не хотів би акцентувати на розгромних поразках від досвідчених команд чи то розгромних перемогах над молодими, рівними нам командами. Курчат рахують по осені. Залікові пункти та й турнірне місце розташування варто аналізувати за підсумками чемпіонату.

– Якраз про підсумки. Фінішує крайовий чемпіонат. "Ужгород" увійшов до трійки призерів. Як можете охарактеризувати цьогорічну вищу лігу через призму виступу Ваших підопічних?

– Упродовж сезону, думаю, ніхто не сперечатиметься, "Ужгород" демонстрував рівну гру. Взагалі, команда зібрана з молодих, більш-менш рівних футболістів, переважного з обласного центру. Те, що ми зійдемо на п’єдистал пошани – заслуга кожного футболіста, керівництва клубу, кожного уболівальника. Ні для кого не секрет, що цьогорічний чемпіон – виноградівський "Севлюш" зібраний з більш досвідчених футболістів. Перед командою Валентина Слюсара стояло завдання одне – здобути чемпіонський трофей. У нас дещо інші прерогативи: награвання колективу, оцінка своїх можливостей на всеукраїнській арені. "Середнє", яке теж увійшло до топового списку, добре підготовлений клуб, багаторічний учасник і призер крайового чемпіонату. Він заслужено здобуде комплект нагород. Дуже симпатично у цьому році по-футбольному виглядали: "Вільхівці", "Бужора", "Карпати", "Поляна", "Мункач". Кожна команда претендувала на медалі.

– На Вашу команду чекає ще один матч – принципове протистояння із "Мункачем", який у першому колі та й міжсезонний період "Ужгород" переграв без особливих труднощів.

– Чому без особливих труднощів. Бачите, Ви пам’ятаєте, на жаль тільки результат, а гру забуваєте. Це дуже хороший молодий колектив. І прогнозувати щось наперед було б не справедливо. Команда Віктора Ряшка у пріоритетах вбачає виступи й на всеукраїнській арені, у молодіжному чемпіонаті. Теж грає на два фронти. Я думаю, поєдинок буде вартий уваги глядача і спрогнозувати переможця складно до фінального свистка. Звісно, я своїх підопічних налаштовуватиму виключно на перемогу. Та прогнозів робити не берусь.

– Ще один матчі у цьому сезоні чекає на Вашу команду у рамках чемпіонату України серед аматорів із соснівським "Рочином" – одним із лідерів змагань.

– Так. Фінішуємо цієї неділі у Соснівці, Львівської області. Це досвідчений іменитий суперник, якому вдома ми поступились 1:2. Це команда, яка переграла чемпіона нашої області за підсумками двох матчів: 4:1. Це команда, яка побореться за перше місце. Фаворитами, безперечно, у наступному протистоянні вважають усі "Рочин". Але наші футболісти покажуть гідний футбол. Хочеться звісно закінчити цей рік на мажорній ноті.

– Паралельно з підготовкою ФК "Ужгород", Ви працюєте і з дітьми. Заснували ДЮФК "ОЛІМП". З ким легше працювати?

– Не можна сказати: з ким легше, а з ким важче. Обидві тренерські роботи по-своєму специфічні. Дітей ще треба вчити грати у футбол, а в дорослій команді готові гравці. Я Вам скажу єдине – обидві роботи приносять у першу чергу колосальне моральне задоволення. Це справа усього життя.

– Як святкуєте День народження?

– Поки-що на роботі і з Вами, як бачите. Жарти-жартами, але поки не до святкувань. Треба сезон спочатку завершити.

– Що ж успіхів Вам. І ще раз зі святом!

– Спасибі.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить