Главная Аматорський футбол Чемпіонат України Володимир Василенко: "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу"

Володимир Василенко: "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу"

560
Володимир Василенко:  "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу"

Президент Академії Футболу "Спортивний Клуб "Київ" Володимир Василенко дав змістовне та розлоге інтерв’ю для клубного сайту про мету та розвиток проекту, його найближчі перспективи та плани.

- Як ви оціните виступ АФСК "Київ" у весняній частині сезоні і чого не вистачає команді, щоб отримувати позитивний результат?

- Чемпіонат України серед аматорів, у якому ми дебютували в поточному сезоні, для нас не самоціль в плані отримання турнірного результату. В будь-якому випадку, це прогрес для нашого клубу. Команда створена, і вона цілеспрямовано виконує своє головне завдання – підготовку молодих футболістів. Зрозуміло, що молоді гравці – це досить суттєвий ризик з точки зору і психології, і свідомості, процесу становлення і адаптації в дорослому футболі. Звісна річ, що за таких обставин ми не вимагали і не ставили за мету отримати результат. Так, неприємно, коли команда програє шість турів поспіль, як це трапилося з нами у весняній частині чемпіонату, але з іншого боку я намагаюся відкинути емоції і налаштувати себе на те, що так чи інакше, але ми повинні пройти цей шлях. Неможливо від хлопців 18-19 років вимагати результат паралельно з адаптацією в дорослому футболі. Ми розуміємо, що ще минулого року наша команда грала в ДЮФЛУ, тож цього року, почасти, нам було важко. Але, якщо відкинути результат і подивитися на малюнок гри, то в порівнянні з першим колом команда грає в зовсім інший футбол. Нехай зараз немає позитиву на табло, але результат в ігровому плані, індивідуальне зростання певного числа гравців вселяє оптимізм. В будь-якому разі, наша модель працює. Можливо, не з тим коефіцієнтом корисної дії в сьогоднішніх реаліях, але ми однозначно віримо в неї і будемо ставити собі за мету в якості основного критерію нашої роботи персональний прогрес в розвитку молодих футболістів.

- Спробую сформулювати питання по-іншому. Поразки, які переслідують команду у весняній частині сезону, психологічно пригнічують клуб, президента, футболістів? Чи це своєрідний катарсис на шляху становлення, який допоможе гравцям та команді в майбутньому стати сильнішими?

- На благо чи на шкоду – покаже час. Причому, персонально по кожному з гравців, яких ми ведемо протягом серйозного відрізку – трьох крайніх років. Нині я не можу сказати, що команду руйнує ось ця серія поразок. Ми бачимо, що команда нестабільна з точки зору нестачі досвіду. Тим не менше, з досвідченими суперниками ми граємо практично на рівних, ні в чому не поступаючись. В той же час з середніми командами можемо промахнутися. Нестабільність – ознака молодості. Нестача концентрації, вміння правильно налаштуватися та розподілити сили, зіграти на результат – це має прийти з часом. Я не вважаю, що ми потрапили в психологічну яму чи похнюпили носи. Але футбол, в будь-якому разі, це – емоції, тож, звісно, краще вигравати, аніж програвати. Особисто для мене, якщо команда не буде набирати очки, але при цьому буде зростати клас футболістів і подобатися малюнок гри, то нехай буде так. Це нам дозволить пройти свій шлях становлення, а частина цих хлопців стане професіоналами. Напевно, це найголовніше завдання команди на цей момент в розрізі того потенціалу, який ми маємо сьогодні. Я впевнений, що в цій команді є майбутні "профі", питання тільки в тому, скільки їх буде. Ось тоді й можна буде відповісти на ваше питання, чи були ці поразки на користь, чи на шкоду. Якщо хлопці не зможуть себе перебороти, не зможуть зачепитися за професійний футбол, напевно, тоді ми зробили щось неправильно. Талановиті гравці в цьому складі є. Якщо хоча б половина з них заграє на професійному рівні, ми будемо задоволені експериментом. За три роки підготувати конкурентну команду без якісного відбору виконавців – це сміливий крок. Ми взяли групу футболістів 2001 року народження, трішки доукомплектували її і на цій базі збудували команду. Лише зараз, під друге коло аматорського чемпіонату, здійснили точкове підсилення складу, яке дозволить нам впевнено дивитися в майбутнє. Повторюю, наш основний критерій – підготовка професіоналів, і саме за цим показником будемо оцінювати результат роботи клубу.

- Перефразовуючи Сократа, в будь-якому разі варто бути президентом футбольного клубу. Якщо вам дістанеться хороший клуб, отримаєте повагу і славу, якщо поганий – станете філософом. Пане Володимире, я ніколи не бачив вас розгніваним або знервованим. Ви завжди толерантно, навіть після дошкульних поразок, ставитеся до тренерського штабу та гравців своєї команди. Це ваша внутрішня сутність чи роки тренувань? Як ви переживаєте поразки?

- В будь-якому разі, поразки ніколи не роблять мене щасливим. Я – максималіст по життю і завжди хочу вигравати. Ми намагаємося грати в однаковий футбол, сповідувати філософію атаки. Ніколи в житті ця команда не чіплялася за результат будь-якою ціною, не грала на утримання рахунку, не відсиджувалася в обороні. Якщо подивитися на графу забитих та пропущених м’ячів, то ми досить багато забиваємо і багато пропускаємо, що свідчить про видовищну складову нашої гри. Друге коло чемпіонату аматорів – не показник, але тим не менше, і в ДЮФЛУ, і в чемпіонаті Києво – Святошинського району так було завжди. Пропускаємо багато, бо йдемо вперед великими силами і відкриваємо зони, але при цьому за результативністю наша команда в числі кращих. Вважаю себе досить емоційною людиною, але по відношенню до цього футбольного проекту я все ж таки прихильник розважливої оцінки, без поспіху та зайвих емоцій. Якщо ми вручили штурвал тренеру, маємо йому довіряти. Протягом якого періоду часу – це вже інше питання. Але якщо ти даєш людині тренувати команду, то маєш дати час і можливості реалізувати свої ідеї та напрацювання, показати свій максимум. Втручатися, заважати, фонтанувати емоціями – це в будь-якому разі буде шкодити команді. І не тільки тренеру, а й футболістам, тим більше – молодим. Тому намагаюся, прийнявши рішення на старті, "коней на переправі не змінювати" і не заважати футболістам розкриватися, а тренеру робити свою справу. А вже за підсумками сезону будемо підбивати дебет з кредитом, оцінювати, що у нас вийшло добре, а над чим варто замислитися. Якщо говорити предметно про нашу команду, то з головним тренером ми йдемо зі старту. Він добре знає можливості кожного футболіста, з переважною більшістю з них працює вже близько десяти років. Тому в такій стабільності наша унікальність. Немає такої команди в Україні, яка практично одним віком успішно грає з досвідченими командами, з серйозними бюджетами та завданнями. Не можу сказати, що ми комусь з них безапеляційно поступаємося. Можливо, за рахунок дисципліни, тренувального процесу, якихось інших правил дорослого футболу, але так чи інакше, це позитивний результат роботи наших гравців та тренера. Чи хочеться більшого? Так. Чи хочемо ми кращих результатів? Однозначно, так. Але, коли футболісти виходять на поле, ні тренер, ні президент вже нічим не допоможуть. Все, що гравці надбали під час тренувань, то вже їх відповідальність. А коли повернутися до суті питання, програвати ніколи не хочеться. З ким би і як не грали…

- Ви сказали, що ваша команда завжди грає в однаковий футбол. Колись відомий майстер епіграм Валентин Гафт сказав про одну артистку: "Завжди зіграє однаково актриса Лія Ахеджакова". А коли та образилася на ці слова, уточнив: "Однаково, добре"… АФСК "Київ" сповідує філософію атаки, грає в однаково красивий футбол? Чи який зміст ви вкладаєте в це визначення?

- Коли я говорю "однаковий футбол", я маю на увазі, що ми намагаємося завжди нав’язувати супернику свій стиль, пресингувати його на всіх ділянках поля і за будь-яких обставин атакувати, як би складно нам не було. Ніколи не граємо від оборони, ніколи "не ставимо автобус" біля своїх воріт, ніколи вбиваємо час, щоб утримати рахунок. Напевно, це більше не про малюнок гри, не про тактико – технічні дії, а все ж таки про моральну складову клубу, командний дух та нашу ігрову філософію і життєву позицію. Немає завдання отримати турнірні пункти за будь-яку ціну, є завдання грати в той футбол, за яким цікаво спостерігати. Коли суперники грають на зустрічних курсах, коли гра емоційна та атакувальна, такий футбол завжди знайде відгук в серцях уболівальників. В будь-якому разі, ми робимо акцент на видовищності, граємо для глядачів, будуємо свій бренд на унікальності та на інтересі з боку наших майбутніх фанатів. Саме цей зміст я вкладаю в поняття "однакового футболу" - завжди з бойовим настроєм та в стихії атаки.

- Відштовхуючись від цієї тези, давайте перейдемо до бренду клубу, який ви розвиваєте і перед яким відкриваються серйозні перспективи. Філософія клубу - якою ви її бачите?

- Ми маємо твердий намір постійно грати молодою командою. Ми перманентно будемо готувати нових вихованців – якісних, уніфікованих під наш ігровий стиль. Ми не будемо купувати гравців з іменем, а лише інколи, точково, посилювати склад за рахунок зрілих виконавців, і лише для того, щоб вони могли підтримати нашу молодь, передати свій досвід та ігрові навички, дати їй можливість швидше розкритися. Тобто, філософія нашого клубу – це постійно генерувати якісні молоді кадри для професійного футболу, не затримувати їх у себе, а давати шанс стати великими футболістами.

Володимир Василенко:  "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу" - изображение 1

- Як рухається процес атестації клубу для отримання професійного статусу і дайте оцінку можливим перспективам цієї команди на рівні ПФЛ?

- Наразі ми закінчили фінальний етап атестації і очікуємо на офіційні результати. Сподіваємося, що вони мають бути в кінці травня, коли атестаційна комісія УАФ збереться на завершальне засідання. Ми дотрималися всіх умов, пройшли весь шлях, підтвердили свою фінансову спроможність. Протягом останніх трьох років ми впевнено показували, що можемо і вміємо добре господарювати, утримувати футбольний клуб, досягати потрібних результатів. Я розумію, що наразі ми готові відповідати професійному статусові і можемо мати команду другої ліги. У нас для цього все є. Дай Боже, щоб у нас все склалося, і я точно знаю, що філософія і мораль нашого клубу з виходом на новий рівень не зміниться. Ми будемо робити акцент на молодих виконавцях, будемо чекати на результат від них. Я впевнений, що ми зможемо запропонувати альтернативу для українського футболу – команду з гравців 21-23-річного віку, яка зможе показувати якісну та видовищну гру. І пройти з ними другу та першу лігу, досягти рівня прем’єр – ліги. Не буду критикувати рівень сучасного професійного футболу в нашій країні, але ми точно хочемо змінити розуміння, коли гравець вважається перспективним та молодим років до 25-ти, а потім різко переходить в категорію безперспективних, а в футбол за цей час так і не пограв.

- Саме тут ми плавно переходимо до принципового питання. Ви позиціонуєте свій клуб, як альтернативну силу київського футболу в найближчому майбутньому. В чому ви бачите різницю між АФСК "Київ" та іншими столичними клубами?

- Ми намагаємося створити унікальний проект. Це буде третя сила професійного київського футболу. Для цього ми маємо всі можливості. Принципова різниця в тому, що ми будемо грати молодими футболістами, робити ставку на власних вихованців. Наразі ми знаходимося на старті запуску власної дитячо – юнацької академії, яку будемо всіляко пропагувати і популяризувати. За приклад беремо той же амстердамський "Аякс". Цей шлях мені дуже цікавий – створювати свій продукт, своїх футболістів, на них же робити ставку в першій команді, а далі спостерігати за успішними кар’єрами власних вихованців у найкращих клубах світу. В цьому буде наша принципова різниця від київського "Динамо" та "Оболоні". Я не говорю, що київське "Динамо" погано готує футболістів. Ні, їх академія – одна з кращих в країні. Але все ж клуб купує іноземних виконавців, вже сформованих гравців, і перша команда у них досить вікова. Я вважаю, що можна успішно грати в українській прем’єр – лізі командою з гравців 21-23 років. Можливо, з невеличким вкрапленням досвідчених футболістів для підтримки духу в складні хвилини розвитку молодої команди. В цьому наша унікальність, і ми точно від цих принципів не відступимо.

- Ви сказали, що академія АФСК "Київ" буде схожа на "Аякс". Чи означає це що ваша "фабрика з виготовлення якісних футболістів" буде спрямована на експорт?

- Однозначно, так. Якщо ми зможемо бути конкурентними на цьому ринку, якщо наші вихованці будуть користуватися попитом, не бачу в цьому нічого поганого. Давайте по-іншому. З приходом Андрія Шевченка в збірну України, напевно, не тільки я помітив цікаву тенденцію. Тренер зібрав у збірній майже всіх українських футболістів, які грають в Європі. І за рахунок європейського менталітету, за рахунок їх підходу до справи ми побачили абсолютно іншу якість гри, психологію переможців у національної збірної. Попередні тренери робили акцент на гравцях, які грали в нашому чемпіонаті. Так чи інакше, таких була більшість. Наразі ми бачимо, як змінилися декорації. Це ті ж українські футболісти, але з іншим ставленням до гри та побуту. Тому готувати гравців для європейських клубів, щоб вони потім поверталися в національну збірну, - це, я вважаю, потрібна і корисна справа. Говорити про те, що в Італії, Англії, Франції більш якісні та сильні чемпіонати, ніж в Україні, думаю, ніхто з цим сперечатися не буде. Чи будуть у гравців кращі умови для розвитку – матеріальні, побутові, ігрові – в Європі, ніж в Україні? Наразі, так, це безсумнівний факт. Тому якщо наші вихованці потраплять в європейські клуби, ми тільки порадіємо за них. Ми будемо намагатися відповідати критеріям їх якості.

- А з точки зору бізнесу ви прагнете, щоб ваш футбольний проект був рентабельним?

- Звичайно, так. Якщо говорити не про ігрові аспекти, а про АФСК "Київ" як про бізнес – проект, ми прагнемо створити прибутковий футбольний клуб. Я вважаю, що це цілком можливо. Повертаючись до "Аякса", маємо приклад надзвичайно успішного комерційного проекту. З точки зору окупності вкладених інвестицій та отриманих фінансових результатів. Працює модель, інвестуються великі гроші у власну академію, яка невпинно продукує якісний футбольний продукт – гравців вартістю від 30 до 50 мільйонів євро, які користуються постійним попитом на світовому трансферному ринку. Клуб легко прощається з лідерами, а на їх місце негайно приходять ще кращі доморощені виконавці. І через рік-два ці 18-річні юнаки коштують ті ж мільйони. Чому так відбувається? Тому що комерційно привабливі гравці – це юнаки віком від 18 до 20 років, за яких на старті топ-клуби можуть дати великі гроші. Але неможливо продати гравців за такі суми, якщо не давати їм ігрову практику. Відповідно, в українських реаліях дуже часто молоді гравці, як правило, в кращому випадку виходять на заміну. Їм або не довіряють в погоні за результатом, або вважають, що їх час ще не прийшов. А коли вони в більш зрілому віці, нарешті, починають грати в основному складі, їх інвестиційна привабливість вже не та. Ми хочемо змінити цю ситуацію і на прикладі АФСК "Київ" показати, що можливий інший підхід. Ми лише рік граємо в дорослому футболі, але я бачу, як змінюється якість гри і навіть психологічний стан (неважливо, програємо ми чи виграємо) наших молодих футболістів. Це зовсім інші люди в порівнянні з нашими матчами в ДЮФЛУ. Вони виросли на дві голови, кожен з них став більш якісним гравцем. Ми граємо з добре укомплектованими, серйозними колективами, нехай і аматорськими, але перша п’ятірка в нашій групі не пасла б задніх ні в другій, ні в першій лігах. І з ними ми граємо на рівних. Так, частіше програємо, нам десь не вистачає досвіду та концентрації, але місію свою виконуємо. За нашими гравцями ходять рекрутери, наших футболістів намагаються запросити більш заможні клуби. Це той результат, заради якого ми працюємо.
Володимир Василенко:  "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу" - изображение 2
- Розкажіть про майбутню академію вашого футбольного клубу. Мені відомо, що в поточному році ви збираєтеся її запускати. Які перспективи її відкриття, принципи майбутньої роботи і якими тренерськими кадрами будете її наповнювати?

- Що стосується академії. Ми розуміємо її важливість, тому приділяємо максимум уваги цій темі. Над підготовкою її запуску ми працюємо вже півтора року. Можна довго розмовляти про це, але не хотілося б зазделегідь розкривати деякі аспекти. Тезисно, про головні речі. Ми не шукаємо кваліфікованих тренерів. Ми працюємо над методологією виховання дітей. Ми вивчили передовий досвід, спілкувалися з новаторами, побачили, як це робиться в європейських центрах підготовки. В Україні ми будемо прагнути зробити щось принципово нове. Я трохи турбуюся, щоб ці нові підходи, як-то кажуть, одразу "зайшли" людям. І тренери, і дитячі школи наразі працюють дещо по-іншому, а батьки це сприймають і приймають. Нам може бути важко зламати стереотипи на перших порах. У нас буде інша модель роботи, інша концепція академії. Ми будемо робити ставку на тренерів, які не працювали в українських ДЮСШ. Не буду це коментувати, але я точно знаю, що є молоді люди, які розуміють футбол по-сучасному. Нам потрібні не досвідчені тренери, які вже не здатні перебудуватися. Нам потрібні молоді новатори, які зможуть працювати на інших принципах з дітками 6-10 років. У цьому віці ми будемо прищеплювати нашим вихованцям любов до футболу, розвивати їх індивідуальність. У нас не буде горезвісних завдань, результату за будь-яку ціну. Ймовірно, ми не будемо цими віковими категоріями брати участь в офіційних змаганнях. Будемо грати внутрішній чемпіонат. Такий новий принциповий підхід буде успішним, питання тільки в тому, як швидко ми зможемо сподобатися українському споживачеві, і головне – батькам юних футболістів, бо саме від них залежить успішність сприйняття нової концепції. Всі батьки зараз бачать, як працює загальновживана система підготовки в нашому футболі. Тренери налаштовують батьків та дітей ще змалечку, що хороша та команда, яка дає результат, перемагає на змаганнях, виграла десять кубків тощо. Я не вважаю такий підхід правильним. Я вважаю, що модель виховання дитини в футболі, підготовки майбутнього спортсмена має бути принципово іншою. Є вікова градація, де в більшості країн Європи до 13 років ніхто не розділяє дівчаток і хлопчиків, ніхто не грає офіційних турнірах з завданням перемогти. У нас навпаки – панує пострадянська система, націлена на результат. Заліки, бали, тренерські часи в залежності від набраних очок на змаганнях. Потім ми бачимо яскраві замальовки з натури, коли тренер кричить з бровки на десятирічного хлопчика за те, що він пішов у дриблінг або прийняв якесь інше, відмінне від вимог тренера, рішення. І наступного разу цей хлопчик ховається від м’яча, бо боїться брати на себе відповідальність. Такі речі точно не виховують любов до гри в такої дитини. І багато талановитих дітей від таких підходів зачиняються в собі і не мають можливості розкритися та прогресувати, показати себе. А вже з академічного віку, з 13 років, ситуація має бути трохи іншою, але питання результату за будь-яку ціну в нашій академії ніколи не буде стояти. Футбол, малюнок гри, якість гри, кількість точних передач та забитих голів, час володіння м’ячем – це ті критерії, на які ми будемо звертати увагу і які точно будемо пропагувати. Нікому не цікаво, і жоден клуб не питає в придбаного футболіста, скільки кубків він виграв у дитячому віці. Відповідно, у нас, з одного боку буде унікальна можливість, а з іншого боку – складна ситуація, адже пропонувати щось нове завжди важко, ламати стереотипи завжди складно. Тим не менше, і в першій команді, і в академії ми будемо пропонувати українському споживачеві нову альтернативу європейського зразка.

Володимир Василенко:  "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу" - изображение 3



- Те, що ви сказали, схоже на мрію. На українських теренах це буде надто революційно і свіжо. Для того, щоб це уявне деревце прижилося та пустило корені, вам потрібен хороший матеріальний фундамент. На якій стадії наразі будівництво бази вашого клубу і яку інфраструктуру ви запропонуєте киянам?

- Абсолютно правильно ви підмітили, що ми впевнені в своїх ідеях та нових підходах, бо маємо відповідні умови для їх реалізації. Без них пропонувати щось принципово нове важко. Ми пішли від зворотнього – довго відпрацьовували модель академії, її концепція давно існує, але з реалізацією не поспішали. Бо мали намір дочекатися запуску в експлуатацію нашої спортивної інфраструктури. І найголовніше – якісної інфраструктури. Більше п’яти років ми шукали гідне місце, де можливо було б побудувати спортивний об’єкт хорошого рівня. І вже на його базі запропонувати альтернативний варіант з виховання і підготовки юних та молодих футболістів. У підсумку все завершилося успішно. Ми отримали інвестиційний проект в чудовому, ідеальному з точки зору логістики, місці, в самому серці столиці. Це легендарний для киян зі стажем стадіон колишнього заводу "Арсенал" на вулиці Грушевського, 36. Це чотири гектари паркової зони. Ми побудували досить якісне штучне футбольне поле розміром 108 на 72 метри, з ігровою зоною 105 на 68 метрів, яка відповідає вимогам УЄФА, зі зручною трибуною на 1500 місць, з підтрибунними приміщеннями, залом реабілітації. На території дві окремі будівлі – приміщення академії, в якому зможуть жити майбутні вихованці, та адміністративний центр. Є коворкінг, тренувальні поля, мультифункціональний критий зал. На території буде тенісна академія, будуть зали для бойових мистецтв, адже, крім футболу, наш спортивний клуб "Київ" буде розвивати й інші види спорту. Всього їх буде шість. Футбол – це лише одна з складових частин, хоча й найважливіша. Це не просто так, адже в Європі, в тому ж "Аяксі", всі діти, крім футболу, обов’язково займаються дзю-до, бойовими видами єдиноборств. Це і координація, і сила, і витривалість. Відповідно, для якісної підготовки футболіста, в першу чергу, потрібно виховати атлета і різнобічного спортсмена. Дітям важливо прищеплювати любов до спорту, до здорового способу життя, особливо в період активного розвитку організму дитини. В цей час не варто дитину концентрувати виключно на футболі. Коли ми будемо презентувати академію, ми на цьому детально зупинимося, розкажемо, чим наші підходи будуть відрізнятися від інших подібних закладів. Не хотілося б зараз надто поглиблювати це питання, але наші діти – вихованці клубної академії паралельно обов’язково будуть займатися іншими видами спорту. Це буде суттєва різниця між нами та рештою спортивних шкіл. І ця відмінність дасть у підсумку свій позитивний результат. Я впевнений, що ми зможемо за короткий проміжок часу показати альтернативний продукт та зацікавити ним киян і гостей столиці. Думаю, що наші вихованці за 2-3 роки такої підготовки будуть якісно відрізнятися від вихованців інших шкіл в кращий бік.

Володимир Василенко:  "Маємо всі можливості, щоб стати альтернативною силою столичного футболу" - изображение 4

- Поки діти будуть займатися у вашій академії, що ви зможете запропонувати їх батькам? Я знаю, ви створюєте свій фан-клуб, рух прихильників вашого клубу. Що це буде, на які сюрпризи очікувати?

- Ми прагнемо створити спортивний клуб не лише для дітей. Наша матеріальна база дозволяє запропонувати якісні послуги не тільки дітям, а й їх батькам. Ніщо не заважає мамам, татам, дідусям та бабусям, які приводитимуть дітей на заняття, підтримувати свою спортивну форму у нас, займатися альтернативними видами спорту для хорошого тонусу і духу. Та ж легка атлетика, той же теніс, бойові види мистецтв. Ми спробуємо пропонувати сімейну послугу і "нав’язувати" здоровий спосіб життя всім киянам. Завжди приємно жити в середовищі людей з пріоритетами активного та спортивного дозвілля. Батьки мають на своєму прикладі демонструвати це дітям. І ця спільнота нашого клубу поступово буде збільшуватися, "обростати" людьми нашої філософії та клубного духу, на принципах пропаганди здорового способу життя "від малих до великих". Інфраструктура "URBAN SPORT SITY ARSENAL" (саме таку назву буде носити наша клубна база) за рахунок своєї якості, логістики та різноманіття зможе запропонувати сімейне спортивне дозвілля з користю і для дітей, і для дорослих.

- Тобто, це буде щось схоже на футбольний клуб сімейного типу, як в Англії, де починають вболівати за команду з дитячого віку і передають це в спадок майбутнім поколінням. Це ж новий підхід і для Києва, і для України…

- Так, це буде одна велика спільнота, спортивна родина АФСК "Київ". Я впевнений, що в цьому буде одна з наших "фішок", унікальних складових, які будуть відрізняти нас від інших футбольних клубів, що досить закриті для простого вболівальника. А у нас "фани" будуть мати можливість не просто вболівати за наш клуб на матчах, а й існувати в середині процесу, знати й приймати участь в життєдіяльності команди, бути на "кухні" нашого клубу. Ми будемо намагатися максимально інтегрувати їх до нашого спортивного життя.

- Давайте тепер поговоримо про найближчі перспективи вашої футбольної команди. Ось ці хлопці, які грають в аматорському чемпіонаті і, наразі, не дуже вдало. Яку перспективу ви бачите для них і чи вдасться кого-небудь з них довести до професійного рівня в європейському клубі?

- В цій команді є кілька гравців, які вже зараз можуть грати на професійному рівні. З отриманням професійного статусу ми дамо шанс всім показати себе в нових умовах, але через рік-два зробимо певний відбір. На мій погляд, якщо говорити відверто, зараз я бачу 5-6 виконавців, які за своїм рівнем можуть дотягнутися до європейського клубу за умови належного відношення до справи. Зі свого боку ми зробимо все для того, щоб вони відбулися, як футболісти. Кілька гравців уже їздили в Європу на перегляд, за ними спостерігають, ведуть. Не буду говорити по іменам, але є гравці, які "на олівці" у європейських фахівців. Ми підтримуємо контакти з тими клубами, які зацікавлені в наших футболістах. Можливо, в майбутньому ми вийдемо на рівень, коли й у 18-річному віці у нас будуть купувати гравців, але наразі це "ризиковий" вік для українських футболістів, коли багато з них щезає для дорослого футболу через ряд несприятливих факторів. Тут багато залежить від психології, від віри в сили футболіста, і не тільки з боку тренера, команди, а й самого гравця. А от у віці 21-22 роки – це хороший час для того, щоб відправляти футболіста в європейський чемпіонат.

- Зараз сезон закінчується. Які завдання ви ставите перед клубом на завершальні матчі і чи сподіваєтеся на цих гравців у другій лізі професійного футболу? Чи, можливо, будете шукати кадрове підсилення?

- Ми маємо унікальний рік, і це співпало з отриманням нашим клубом професійного статусу, коли в зв’язку з рішенням ПФЛ будуть розформовані команди U-19 та U-21, які існували при професійних клубах. Влітку буде велика група молодих футболістів, які будуть визначатися, де їм далі продовжувати свою футбольну кар’єру. В будь-якому разі ми будемо переглядати велику кількість молодих гравців. Наша команда буде підсилюватися, обновлятися такими ж молодими футболістами. Отримавши професійний статус, на жаль, з якоюсь кількістю гравців з нинішнього складу нам доведеться розпрощатися. Погано це чи добре? В цьому віці люди повинні розуміти, що заходячи в професійний футбол, вони мають відповідати певному рівню. Переглядати будемо велику кількість потенційних новачків. У нас буде три збори. Перший в Києві, потім два - з виїздами. Налаштовані подивитися новачків по максимуму. Те, що суттєва частина кадрового складу команди зміниться, це – доконаний факт. Завдання на залишок сезону? Це навіть не завдання, а просто можливість для наших футболістів довести мені, тренерському штабу, що вони готові йти з нами в професійний футбол. І це не тільки на футбольному полі… Професіонал має бути професіоналом у всьому. І в грі, і за межами футбольного поля. У відношенні до роботи, в поведінці, в командних взаємовідносинах. Тому завдання (і я неодноразово говорив хлопцям про це) – зберегти в команді якомога більше футболістів, які є в ній зараз. А це залежить від них самих, хто готовий йти з нами по тернистому шляху професійного футболу. Якщо нам доведеться змінити половину команди або навіть більше половини, ми це зробимо. Але совість у нас буде чиста, бо ми зробили для них все, що могли. Тут хлопці мають задавати питання самі собі, якщо в когось не вийде йти далі. Чи використали вони всі ті можливості, які ми їм надавали?

- Завдання прозвучали дуже амбітні. Деякі з них стали певним одкровенням для мене. Будемо сподіватися, що у вашого клубу все вийде. Давайте трішки помріємо. Яким ви бачите майбутнє клубу через десять років?

- Бачу наш клуб учасником Ліги Чемпіонів УЄФА. Якщо піти від зворотнього, то відповім по - іншому. Цей проект має свою стратегію розвитку. З першого дня існування і по сьогодні ми йдемо по чітко заданому плану з тими часовими інтервалами, за якими ми розрахували свій поступ. Я впевнений, що ми і в подальшому будемо дотримуватися цього плану. Будемо розраховувати свої можливості, в тому числі й фінансові, для того, щоб клуб стабільно розвивався. Ми взяли випускників однієї спортивної школи 2001 року, ми два роки успішно відіграти в ДЮФЛУ, ми перейшли в дорослий футбол. За рік намагаємося отримати досвід, адаптувати хлопців, підготувати їх до реалій професійного футболу. Далі буде селекція, але середній вік команди не зміниться. Якщо ми зайдемо в ПФЛ, за перші два роки в другій лізі подивимося, чи вистачить нашого рівня для того, щоб виконувати свою основну місію – готувати якісних футболістів – професіоналів. За цей час зрозуміємо, що ми можемо на новому рівні. З третього року будемо ставити завдання вийти до першої ліги. Обкатаємо там ту ж модель гри молодими гравцями, обживемося. Подивимося для себе, наскільки вона буде ефективною, наша модель. В будь-якому разі протягом п’яти років перед нами стоїть основне завдання – знайти унікальну і правильну формулу розвитку та методології футбольного клубу, яка дозволить за допомогою футболістів у віці 21-23 роки грати на рівні прем’єр – ліги України і ставити там найвищі цілі.

- Якщо ви заговорили про Лігу Чемпіонів, давайте я спробую вас трішки спантеличити. Є таке російське прислів’я: "Гладко было на бумаге, да забыли про овраги"… Які ви, як президент клубу, бачите "підводні камені" на шляху до вашої мрії? Що може їй завадити?

- В будь-якому разі, як ви правильно підмітили, більшу частину романтики ми проговорили лише на словах. Тому на кожній стадії нашого розвитку ми будемо давати оцінку ефективності нашої моделі, випробовувати її на практиці, можливо – коректувати. Наразі, вона пройшла першу корекцію. Від самого початку в моїй голові були певні романтичні настрої грати футболістами 18-19 років. Пізніше я змінив своє бачення, і розумію, що реально складно (можливо, ми не настільки гарні, можливо, не вистачило досвіду в плані розуміння юнацької психології) грати в дорослий футбол з хлопцями такого віку. Тому це буде команда з 21-23-річних виконавців. Але ця планка точно не буде зростати. Раніше я для себе вирішив, що 23 роки – це критичний вік для наших гравців. Але тепер розумію, що в молодому віці один – два роки розвитку мають вирішальне значення. В першій лізі спортивний результат досягти хлопцями у 18 чи 19 років неможливо через особливості юнацької психології та нестабільність їх гри. З іншого боку, ти не можеш готувати якісних футболістів, якщо ця команда буде внизу турнірної таблиці і не досягатиме спортивного результату. Потрібна "золота середина" і баланс. А що стосується фінансової мотивації, вона у гравців однозначно буде. І на досить хорошому рівні. Сполучення цих двох складових – спортивний результат та фінансова мотивація - має дати всі умови для повноцінного зростання та прогресу наших гравців. Наше завдання – створити комфортні умови для футболістів і забезпечити їх розвиток, і це дасть змогу нашим гравцям виконувати завдання, які ми перед ними будемо ставити. А що може завадити? Поки я на посаді президента, поки можу працювати та заробляти для життєзабезпечення цього проекту, цей клуб буде жити. Я не хочу говорити про позафутбольні речі, але з чисто спортивного боку я не сумніваюся в його перспективності та рентабельності.

- Ви не боїтеся, що багаті та престижні суперники, бачачи у вашому клубі конкурента, перекуплять ваших гравців або притиснуть на етапі вашого становлення іншими, нефутбольними, методами?

- Та, будь - ласка, нехай купляють наших гравців. З отриманням професійного статусу ми будемо тільки раді, якщо отримаємо таку можливість. Наші хлопці будуть на контрактах, тому переманити когось буде неможливо. Отримати кошти від продажу гравців та направити їх на підготовку нових футболістів – це і є наше основне завдання. Ми завжди відкриті для пропозицій і не будемо затримувати в себе гравця, який переріс наш рівень, лише тому що нам потрібно виграти кубок чи щось таке подібне. Навпаки, ми зацікавлені в тому, щоб він розвивався та мав високу трансферну ціну. Ми розуміємо, що продавати гравця потрібно вчасно, маємо тонко відчути цей момент, і на його місце підготувати двох інших – не гірших, а можливо, й кращих за рівнем. Якщо ми зможемо це втілити в життя, наш проект доведе своє право на існування, бо він буде самодостатнім і окупатиме себе. Якщо ж ми будемо вкладати інвестиції, а в нас не вийде готувати якісних гравців, і цей проект буде постійно дотаційним, то я визнаю свою поразку.

- У Олега Блохіна є автобіографічна книга "Гол, який я не забив". Перефразовуючи цей вислів, запитаю вас про питання, яке я не поставив, а на нього потрібно було б відповісти для кращого розуміння вашого проекту…

- Я намагаюся говорити нечасто, але іноді це потрібно робити. З точки зору того, щоб поділитися своїм баченням розвитку проекту на тій чи іншій стадії його розвитку. Мені здається, що наразі ми поговорили про все, що важливо для нашого футбольного клубу на даному етапі. Ми більше полюбляємо доводити свою правоту не словами, а справами. Єдине, що хочеться додати, це те, щоб батьки та самі юні футболісти ніколи не боялися чогось нового, працювали над собою, над власним розвитком, не опускали руки після перших невдач, шукали своє "місце під сонцем". А наше завдання – допомогти їм в цьому, створити комфортні умови, середовище та можливості для повноцінної самореалізації та розкриття їх таланту і хисту.

Довідка прес-служби АФСК "Київ"

Володимир Василенко – президент АФСК "Київ" з моменту заснування клубу в 2018 році. Народився 15 жовтня 1985 року в місті Київ. Дитинство та юність пройшли на Харківському масиві. Навчався в столичній 237-й школі. Закінчив Київський педагогічний коледж імені Макаренка та Харківський регіональний інститут державного управління за спеціальністю "економіка". Грав у футбол з дитинства, але професіональним футболістом не став. Освоював ази великої гри в столичних дитячо-юнацьких командах "Дружба", "Локомотив" і певний час навіть в "Динамо" у тренера Валерія Краснощока. Можливо, саме власна футбольна нереалізованість стала саме тим компенсатором, який змусив його замислитися над створенням футбольного клубу нової формації – своєрідним трампліном для молодих футболістів у світ професійного футболу.

Оцініть
Поделитесь
Оставили комментарии на форуме: loading
Оставить комментарий на форуме
Стрічка новин
22 червня
16 червня
13 червня
11 червня
10 червня
06 червня
31 травня
26 травня
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения