Минулий рік – історичний для "Вікторії". Вдруге в історії клуб із Сумщини виграв звання чемпіона України серед аматорських команд, а також дійшов до фіналу Кубка ААФУ.
Ще одною перемогою всього колективу можна назвати особисте визнання їхнього головного тренера – Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу визнало Артема Радіонова найкращим тренером аматорського футболу України 2020 року.
Із цього ми й почали бесіду з Артемом Миколайовичем, в якій обговорили чемпіонство та його післясмак, очікування від поточного сезону та прагнення підвищитися в класі, а також еволюцію титулованої, досвідченої команди.
- Два роки поспіль Всеукраїнське об’єднання тренерів з футболу відзначає вашу роботу: спершу спеціальною відзнакою Всеукраїнського об’єднання тренерів з футболу "Гранд змагань аматорів" 2019 року за стабільно успішні виступи в змаганнях ААФУ, тепер – особистим титулом. Ваші враження?
- Коли після успішного сезону фахівці та преса визначає найкращих, це стає досягненням всього колективу – тому що перемог самотужки в футболі не буває, це колективна гра, в якій свою роль повинні виконати бездоганно всі: і футболісти, і тренери, і керівництво клубу. Дрібниць не існує, тож якщо команда здобуває трофеї та титули, це означає, що на добрі слова заслуговують і президент, і адміністративний штаб, і тренерський штаб, і гравці. Я до своїх особистих нагород ставлюся спокійно – це приємне визнання, мене радує, що таким чином віддається належне успіхам команди, колективу в цілому. У команді, звичайно, всі поздоровили. Але я впевнений, що цей приз не можна назвати індивідуальним, його заслужила вся команда, і тому це наша спільна нагорода.
- Після настільки успішного сезону довго доводиться гравців "опускати з небес на землю"?
- Всі вони – дорослі люди, відповідальні члени колективу та вже досить досвідчені футболісти. Вони знають, що важко здобути перемогу, але ще важче втримати підняту планку й підтвердити своє досягнення. Кожен новий матч – це нове випробування, а тим більше, коли ти вже на всеукраїнському рівні. Тому, відповідаючи на ваше питання, тренерському штабу, скоріше, довелося думати, як проводити ротацію, як знайти можливість дати футболістам перепочити. Через коронавірусну пандемію у нас змістилася весняна частина сезону 2019/20 – стала фактично літньою частиною сезону. Тож перед новим чемпіонатом часу на відпочинок і відновлення сил практично не було. А це хотілося – щоб відновитися як фізично, так і емоційно. Не виключено, що складний графік і емоційне виснаження зіграли свою роль в окремих матчах.
- У якому за рівнем турнірі вам випадає захищати титул чемпіона України серед аматорів? Чи гідна заміна в клубів, які вийшли в Другу лігу? Клас змагань не постраждав?
- Ні, чемпіонат залишається складним, кожен матч – відповідальним. Звичайно, є така тенденція, що Аматорський чемпіонат України з року в рік постачає в професіональний футбол свої провідні клуби. Але на їх місце приходять інші, також досить сильні. Що ми побачили на прикладі Групи 2, де додалися, наприклад, "Олімпія" (Савинці) – володар Кубка України серед аматорів – та ФК "Кудрівка" – чемпіон Київської області минулого року. І час показує, що клуби прогресують. Подивіться, які гучні імена задіяв цієї зими "Лівий Берег".
- "Вікторія" – одна із лише двох команд турніру, яка пройшла осінню частину сезону без поразок. У вас найбільший відсоток набраних очок. Причому, іншу непереможну команду чемпіонату – ФК "Вовчанськ" – ви вибили з Кубка України серед аматорів, боротьбу за який продовжуєте. Це 100% виконання плану на перше півріччя сезону 2020/21?
- Цю дистанцію можна оцінити позитивно. Але ми, в принципі, не робимо якихось висновків і не підводимо підсумків за половиною сезону. Весняні матчі будуть ще більш відповідальними, попереду вирішальні зустрічі як у чемпіонаті, так і в кубку. Розслаблятися чи почивати на лаврах не можна.
- У цьому сезоні команда взагалі не програвала в Чемпіонаті України серед аматорів. Як вдалося цього досягти?
- Працюємо, стараємося. У кожній грі команда віддає всі сили для досягнення потрібного результату, адже потрібний нам результат передбачає, що ми не повинні грати внічию чи програвати. Тому велике спасибі хлопцям за їхню працю, професіоналізм та самовіддачу на футбольному полі.
- У Кубку України вам випав "Велетень" (Глухів). Цікаво було перетнутися із знайомими суперниками із Сумщини?
- Чому ж ні. Звичайно. Тим більше, ми вже на область не граємо, тож із ними могли зіграти хіба що в зимових турнірах.
- Пройшовши "Велетень", ви потрапили на "Вовчанськ", який, як і ви, лідер своєї групи. Що показали ці поєдинки проти добре знайомого суперника та наскільки важливо було пройти його та продовжити виступ у кубку?
- У будь-якому турнірі максимально важливо перемагати в кожній зустрічі і рухатися до самого кінця. Бачите, два роки тому ми, навпаки, поступилися "Вовчанську", а зараз вийшло навпаки. Отже, певні висновки з тої поразки зробили й рухаємося вперед.
- Програвши тоді, ви заодно забрали у них провідних футболістів – Без’язичний і Черніков надалі заграли в "Вікторії", а тепер також на когось "накинули оком"?
- Селекція – це невід’ємний процес. Не обов'язково забирати у них чи ще когось, але на гравців, звичайно, звертаємо увагу. Ми регулярно стежимо за цікавими нам футболістами.
- Селекція вашої команди свого часу включала й запрошення гравців і з інших регіонів, але дехто з них себе не проявив, той же Лойко чи Чепіга. Це особливість вашого колективу, чи все ж таки рівень амбіцій та можливостей окремо взятих гравців?
- Ми абсолютно не дивимося на географію, не дивимося навіть на вік у паспорті чи на сам паспорт. У нас є певні вимоги до футболістів, є серйозні завдання та питання адаптації. Можливо, якийсь із цих критеріїв не дозволив деяким футболістам проявити себе в нашій команді так, як ми планували і хотіли. Це не применшує їхні вміння чи адаптивність нашого колективу. Так буває в футболі. У кожного є шанс проявити себе деінде чи поборотися за місце в основі тут.
- Деякі більш досвідчені гравці в команді розкриваються по новому, як той же Аржанов, який більшу частину кар'єри грав у відтяжці, а у вас набив 6+2 за "гол+пас", інколи граючи на вістрі. Ці пошуки від хорошого життя, чи все ж таки є бажання награти стабільного, основного бомбардира, як у різні роки був В'ячеслав Шевченко?
- Ми проговорили з Аржановим різні тактичні моменти - він працює як відтягнутим гравцем, так і на вістрі атаки. Намагаємося максимально використовувати його можливості для результату. Так само по-різному може бути використаний і Акімов, і той же Без’язичний. Універсалізм – частина роботи сучасного футболіста. Стосовно бомбардирів… У нас 44 голи в 11 матчах – це найкращий показник у поточному чемпіонаті. Радує, що забиває у нас більшість польових гравців різних амплуа.
- Про Групу 2 часто говорять як про королівську (тут зібралися чемпіон України та бронзовий призер, володар кубка та кілька чемпіонів своїх областей), а при цьому у вашої команди число розгромних перемог досягнуло чотирьох, є солідний відрив і тривала безпрограшна серія. Це щось говорить про рівень конкуренції? Група стала слабкішою чи ви сильнішою?
- Напевно, варто відзначити, що рівень аматорського футболі рік від року зростає. Не тільки з командами, які ви назвали, але й з іншими – ні з ким не було легко. Не знаю, як грають команди інших груп, але в нашій суперники тільки стають сильнішими.
- Багато говорили про тімбілдинг та командний дух, і його ознака – досягати результату навіть коли не все йде за спланованим сценарієм. Наприклад – матч у Лебедині, коли програвали в два м'ячі, але вдалося відігратися. Які зміни в тому поєдинку доводилося робити, коли вже на 21-й хвилині рахунок був 0:2, і завдяки чому вдалося досягти вольового результату?
- За рахунок волі до перемоги, тому що хлопці всі так виховані, що по натурі – максималісти. Але варто також сказати, що перед цим ми провели важкий матч на Кубок України серед професіоналів проти клубу Favbet Ліги – "Маріуполя". Тому десь не змогли до кінця відновитися, поки розігрілися та знайшли потрібний тонус і пропустили ці два необов'язкових голи.
- Дійсно, третій фронт, Кубок України серед професіональних команд, показав, що перспективи на високому рівні цілком реальні. Не здалося вам, що формат турніру не надто розлогий? Не хотілося провести більше матчів?
- Звичайно хотілося, тим більше, "Маріуполь" – це команда Favbet Ліги. Хотілося пройти далі і привезти ще якусь команду в Миколаївку, для наших вболівальників це справжнє свято - в себе на стадіоні побачити команду Favbet Ліги. Тим більше, яка займала доволі високі позиції. Що стосується двох матчів – організаторам видніше, не нам про це судити, тому що графіки команд УПЛ не дозволяють грати на таких етапах по два матчі. Напевно, просто не вистачає часу для домашнього і виїзного матчів. Можливо, якщо у майбутньому не буде такого щільного графіку через переноси матчів і коронавірус, і повернуться до класичної схеми.
- Наскільки зміниться "Вікторія" в зв'язку із бажаним здобуттям професіонального рівня? Чи передбачається створення резервного складу, академії?
- Все, що необхідно для атестації, в команди буде. Той же дублюючий склад, юнацький – це вимога УПЛ. Що стосується вимог ПФЛ, у нас уже є достатньо успішна дитяча школа. В цьому плані ми не стоїмо на місці, з розумінням ставимося до вимог, адже і нам самим, звичайно, хотілося б більше уваги приділяти молодим місцевим футболістам.
- Про зміни серед гравців все добре відомо. А як стосовно тренерського штабу?
- Воротарями у нас займається Олександр Качоренко, який працював з ними ще з минулого року, а також моїм помічником став Володимир Романенко, який раніше був гравцем команди. Автор "золотого" голу в фіналі чемпіонату України 2018/19. Людина, яка займалася в "Динамо", пройшла професіональний футбол. Романенко і Качоренко грали на високому рівні, ми раді, що вони передають свій досвід команді.
- Відомо, що "Вікторія" брала участь у Кубку на призи Михайла Фоменка. Що ще в графіку вашої підготовки?
- Нам ще потрібно дограти Турнір на призи Фоменка. Снігопади вплинули на календар кубка, проте там є своя ігрова програма. Нам би хотілося грати з вищими за рівнем командами, як це було на зборі в Харкові, де грали з савинецькою "Олімпією" (0:0), першоліговим харківським "Металістом 1925" (1:1), першоліговим "Гірником-Спорт" (3:2), друголіговим "Металом" (4:2), а також сильним аматорським клубом "Динамо-ХНУВС" (1:0), постійним учасником Кубка України серед аматорів. Суперники у нас були кваліфіковані, тож ігрова програма буде корисною.
- Уже говорилося про плани "Вікторії" заявитися на Другу лігу. Вже сказали своє слово на рівні аматорського футболу?
- Так, в принципі, це логічний крок, який рано чи пізно повинен був відбутися.
- Відразу питання: як і в якому вигляді команда має підійти до такого рівня? Чи плануються великі кадрові зміни? Чи є у керівництва та тренерського штабу плани довести туди нинішній, поточний, склад?
- Знову ж таки, ми робимо все поступово й вдумливо формуємо склад. Як зараз показують наші матчі з лідерами Першої ліги і так далі - наші футболісти, зокрема старші лідери, ще не все сказали в футболі, я в цьому переконаний. Тому глобальних змін не буде, але запевняю, що по футболістах, які нам цікаві, ми постійно працюємо і робимо все можливе, щоб зробити їх частиною нашого колективу.
