"Будівельник" (Лисичанськ) – провідний клуб чемпіонату Луганської області. У 2019 році лисичани завоювали бронзові медалі обласного чемпіонату, торік результат був покращений – "срібло". Президент "Будівельника" Костянтин Жалдаков та головний тренер Святослав Марканич в інтерв’ю кореспонденту спецпроекту сайту FootBoom "Аматорський футбол" розповіли про витоки команди, торішній сезон та майбутні плани.
- "Будівельника" (Лисичанськ) є одним із лідерів аматорського футболу Луганщини. А з чого все починалося?
Костянтин Жалдаков: Мабуть, все йде з дитинства. Я грав у футбол. Грали ми і в дворовий футбол, і десь намагалися на районному рівні грати. Сам створював цю команду, в якій грав. Як створював? Запрошував хлопців, ми збиралися, складалися, виїжджали в інші селища грати. Був ініціатором, якщо можна так висловитися. За це довірили бути капітаном команди. Тренерського штабу у нас не було. Капітан команди тоді був ініціатором поїздок, домовлявся з іншими командами, виконував організаторські функції.
Я трохи грав, грав у захисті. Не знаю - погано або добре. Якщо не вийшли на вищий рівень, значить не дуже добре. У мене ніколи не було мети грати, десь вище. Я грав із задоволенням, з любов'ю. Просто це було моє хобі. Сьогоднішній "Будівельник", це більше, ніж захоплення. Це реальний футбольний клуб, і це те до чого я прагнув. У мене завжди була мрія не грати в команді, а створити і очолити її.
- Виходить, що мрія збулася?
Костянтин Жалдаков: Авжеж. Символічно, що "Будівельник" заснований 12 квітня 2019 року, а я народився 7 квітня. Обидва Овни (посміхається) – вперті. Історія заснування клубу дуже цікава, дружня. Якось в Києві мав зустріч, де були присутні багато футболістів, зокрема з Луганської області. З багатьма я там познайомився. У мене була давно мрія створити команду від нашої будівельної компанії. Та, напевно, ще до будівельної компанії у мене були думки про створення футбольної команди ... Коли я познайомився з хлопцями, і розповів їм про свою мрію, вони відгукнулися. Допомогли у створенні. Буквально за місяць, ця зустріч була на початку березня, ми змогли оформити документи, зареєструвати громадську організацію і створити ФК "Будівельник". Це було нелегко, адже більшість футболістів вже розуміли, де вони будуть в тому сезоні грати, плюс нова команда. Практично в неї ніхто не вірив. Однак створили і існуємо вже два роки. І не просто існуємо, а прогресуємо. Чому "Будівельник"? Тому що "Лисичанська інженерно-будівельна компанія" ("ЛІБК") є головним спонсором футбольного клубу.
До слова, компанія підтримує не лише футбол. Ми в нашому місті надаємо підтримку боксерам, створили боксерський клуб "Колізей". Повернули мотокрос, який під час військових дій "пішов" з Лисичанська. Компанія "ЛІБК" разом зі мною активно бере участь у всіх спортивних та соціально важливих подіях у житті міста. Скрізь хочемо бути активними. Але пріоритетом, звичайно ж, є футбольний клуб "Будівельник". Стараємося, а як виходить, нехай оцінюють люди.
- Святослав Марканич і Євген Гуделяускас - біля керма команди…
Костянтин Жалдаков: У нас чудові тренери. Починалося все з одного тренера - Святослава Марканича, потім приєднався Євген Гуделяускас. Хлопці досвідчені, пограли в хороших клубах. Їм реально є, що показати і розповісти своїй команді. Я не втручаюся з самого початку. Це була моя ініціатива. Вони самі займаються підбором виконавців. Звісно, що спілкуємося, обговорюємо, різні ситуації. Але свою думку я намагаюся не нав'язувати. Тільки порадою можу допомогти.
Моя задача – це організаційні питання, щоб команда була одягнена і обута, мала можливість виїздів. А тренерське завдання – перемагати. Поки що вони справляються, можливо, не на сто відсотків. Але я ще не бачив тренерів, у яких все на сто відсотків виходило б. Завжди хтось програє, а хтось перемагає, проте прагнути треба лише перемог. Хлопці це розуміють. У нас чудовий штаб не тільки тренерів, у нас і медики, і кореспонденти ... Всі працюють на благо команди. З кожним роком ми намагаємося поліпшувати все це. Більше надаємо можливостей для тренувань, поїздок, спільного відпочинку. У нас команда як одна сім'я, це дуже радує.
Святослав Марканич: "Будівельник" я очолив з самого початку його заснування. Відбулася зустріч з президентом, після неї я погодився. Є граючим тренером, ігрове амплуа – воротар. У тренерській роботі допомагає 36-річний Євген Гуделяускас. Свого часу Євген Миколайович пограв в "Авангарді" (Ровеньки) у другій лізі чемпіонату України, потім виступав в багатьох любительських колективах Донбасу.
- Чи багато у команди спонсорів?
Костянтин Жалдаков: Крім компанії "ЛІБК" фінансово команді більше ніхто не допомагає. В принципі, за допомогою ми нікуди і не звертаємося. Розраховуємо тільки на свої сили. Нам би футбольний газон хороший, ось це була б велика допомога. Бо поки що немає можливості своїми силами відновити поле. У Лисичанську нормального поля немає і, звичайно, це сильно впливає на розвиток команди.
Також ми співпрацюємо, точніше це взаємовигідне партнерство футбольного клубу і Фан-клубу "12 ГРАВЕЦЬ". Величезна подяка в плані інформаційного висвітлення, проведення прямих трансляцій матчів. Думаю, що й інші команди з ними співпрацюють, і теж вдячні їм.
- Чи задоволені ви минулим сезоном? Чого не вистачило для чемпіонства?
Костянтин Жалдаков: Сказати правду? Ні, сезоном я не задоволений. Є питання і до хлопців, десь ми не допрацювали, і, як у президента клубу, були питання до тренерів. Вважаю, що це нормальний процес. Ми посіли друге місце, хоча реально могли бути на першому. Гідні були у підсумку очолити чемпіонат. Це моя думка, не хочу нікого образити – я не задоволений. Хотілося б більшого. Сподіваюся, що в цьому році все вийде.
Святослав Марканич: "Будівельник" (Лисичанськ) та "Скіф" (Шульгинка) набрали однакову кількість очок. За рахунок кращої різниці забитих і пропущених м’ячів чемпіоном став опонент. У них цей показник на +1 вищий нашого. На жаль, ми не зуміли посісти перше місце. У нас дуже амбіційний президент, на всі турніри він ставить максимальні цілі. Тож задача-максимум в чемпіонаті нами не виконана. Регламент чемпіонату не передбачав "золотого" матчу. З цим ми були ознайомлені перед стартом. У випадку однакової кількості залікових пунктів перевага надавалася команді, яка мала кращу різницю забитих і пропущених. От якби все вирішувалося у особистих зустрічах, то чемпіоном став би "Будівельник". Адже в протистоянні зі "Скіфом" ми маємо позитивний баланс: 2:2 на виїзді та 1:1 вдома. Луганська обласна асоціація футболу чемпіона визначила згідно регламентних норм. Без докору, але, на мою думку, чемпіона мав назвати "золотий" матч.
- Як на фоні лідерів обласного чемпіонату - "Будівельника" (Лисичанськ) та "Скіфа" (Шульгинка) виглядали інші команди?
Костянтин Жалдаков: Нормально виглядають інші команди. Команди, що розвиваються в Луганській області є. Треба просто далі їх розвивати. Наприклад, та ж "Шахта ім. Мельникова " (Лисичанськ) завжди добре грала з "Будівельником". В цих матчах завжди була боротьба. Нормальна команда - "Олімп" (Старобільськ). Хороша команда - "Хімобладнання" (Сєвєродонецьк), щоправда, незрозуміло, що сталося з ними в минулому сезоні. Сподіваємося, цього сезону вони вирівняються. Добротна команда була у Попасній - "Локомотив". Минулого сезону вони заявилися, і гідно показали себе. Дивилися їхні поєдинки. Хотіли дуже сильно з ними зіграти, але не вийшло. Якщо "Локомотив"буде розвиватися - зможе дати бій і "Скіфу", і "Будівельнику". В принципі, є команди, якими треба займатися.
Сьогодні Луганська область за своєю територією залишилася невеликою. "Будівельник" завжди твердить і завжди заявляв в федерації, що потрібно робити чемпіонат Донбасу. Це було б цікаво для глядачів. Розважально, з гарною відвідуваністю. Уявіть, що приїдуть команди з іншої області ... А коли, як не зараз зробити чемпіонат Донбасу? Саме зараз це й треба робити. Втім, нехай вирішують федерації Донецької і Луганської областей. Ми щоразу пропонуємо - зробіть нам чемпіонат Донбасу. Це ж буде круто! "Будівельник " пограв би там . І "Скіф" теж. Не скажу, що нам не цікаво в Луганській області грати, але в об’єднаному чемпіонаті було б всім цікавіше. Особливо уболівальникам. Бо для кого ж ми граємо? Правильно, для них.
Святослав Марканич: Хотілося, щоб конкуренція була гострішою, щоб за чемпіонство змагалися не дві, а набагато більше команд. Адже, наприклад, минулого сезону "Будівельник" та "Скіф" не програли жодного матчу, зігравши між собою двічі внічию.
- "Будівельник" (Лисичанськ) нині займає провідні позиції в обласному чемпіонаті. Що завтра? Чи виступатиме найближчими сезонами команда в чемпіонаті України серед аматорів?
Костянтин Жалдаков: Ми заявлялися в 2019 році на Кубок аматорів. Спробували. "Будівельник" спокійно може брати участь як і в чемпіонаті, так і в кубку аматорів. Але є одна проблема у "Будівельника" - у нас немає нормального стадіону. Якби сам стадіон для відвідувань начебто є, а ось газону немає. Колишнє керівництво міста нічого не зробило для того, щоб був повноцінний стадіон. Дуже сподіваємося, що нинішнє керівництво відгукнеться, і він все ж з'явиться.
Взагалі скажу відверто - жодного штучного великого поля в Луганській області немає. І це для області велика ганьба. Тому що ми їздимо в інші області ... В тій же Донецькій області багато великих полів. Прикро. Напевно, ми надалі не будемо виступати серед аматорів України, тому що нам ніде приймати гостей. Можна це робити в Рубіжному, там є непогане поле, але навіщо тоді брати участь? "Будівельник" завжди поважав своїх уболівальників. І він завжди грав в своєму місті, для своїх уболівальників. Навіщо брати участь у всеукраїнському аматорському футболі, якщо лисичанський уболівальник не зможе побачити гру? Не кожен може поїхати в інше місто підтримати свою команду. А як нам грати? Ми їдемо на виїзд, у суперника – велика глядацька підтримка, а ми будемо грати або за порожніх трибун, або з мінімальною кількістю болівальників. Фізично команда готова, а поле - ні. Тому - соромно. Поки - чемпіонат області, кубок області і хотілося б побачити хоча б кубок Донбасу. Можливо, цьогоріч все-таки домовляться дві федерації, прийдуть до спільного знаменника.
Святослав Марканич: Погоджуюсь з Костянтином Миколайовичем – якість футбольного поля в Лисичанську не дозволяє проводити на ньому матчі Кубка України серед аматорів. В разі покращення якості газону "Будівельник" має всі можливості, щоб грати на всеукраїнській арені.
- Як "Будівельник" готуєтеся до нового сезону?
Святослав Марканич: Взяли участь у двох зимових турнірах під егідою Київської обласної асоціації футболу (КОАФ) – Меморіалі Щанова та Меморіалі Кирсанова. На першому турнірі серйозних задач не ставили, адже команда набирала оптимальні фізичні кондиції. А от на Меморіалі Кирсанова стояло завдання - вихід з групи. І наші футболісти його виконали, дійшовши до півфіналу, де в серії післяматчевих пенальті поступилися "Денгоффу" (Денихівка). Хоча ще за десять хвилин до фінального свистка ми вигравали 2:0. На жаль, несприятливий збіг обставин завадив нам вийти у фінал. Свою негативну роль також відіграли кадрові втрати: перед поєдинком через травми вибуло п’ятеро гравців основи.
Дуже корисним для "Будівельника" в плані набуття досвіду був товариський поєдинок проти представника ПФЛ – "Авангарду" (Краматорськ). Лисичани хоча й поступилися (0:2), але показали пристойну гру. За команду було не соромно. У процесі подальшої підготовки запланований двотижневий тренувальний збір. Непогано було б провести декілька товариських матчів, бажано з сильними суперниками. Вважаю, що підготовка до цьогорічного сезону є повноцінною та збалансованою. Це нас радує, адже перед "Будівельником" у новому сезоні стоять максимальні задачі – перемога в чемпіонаті та кубку області.
- Минулий сезон за "Будівельник" провів відомий нападник Олександр Акименко. Але у передсезонних турнірах на Київщині він був помічений у столичному "Лівому Березі".
Святослав Марканич: Олександр Акименко - представник славнозвісної луганської футбольної школи. Перед переходом в "Будівельник" він грав за "Інгулець" (Петрове). В Олександра була травма, але футболіст зумів швидко відновити кондиції, набрати оптимальну форму та серйозно нам допомогти. Це говорить про те, що він професіонал з великої літери. Олександру Акименку ми дуже вдячні.
- Інші втрати є?
Святослав Марканич: Крім того, команду залишили Владислав Литченко та Костянтин Іванкевич. Натомість запросили ряд нових виконавців: з Бахмута прийшов нападник Олександр Мачулін, а з Дружківки його колега за амплуа – Євген Кривенко. Центральну вісь захисту має підсилити Владислав Калюжний з ФК "Кремінна". Наша команда на п’ятдесят відсотків сформована з місцевих футболістів – Лисичанська, Сєвєродонецька, інша половина – приїжджі. Хоча вони тією чи іншою мірою є вихованцями луганського футболу.
- Не можу не запитати про ще одного відомого майстра – 41-річного гравця групи атаки Романа Пахолюка. Як він опинився в "Будівельнику"?
Святослав Марканич: Як ви знаєте, Роман тривалий час виступав на найвищому рівні - ЦСКА (Київ), "Чорноморець" (Одеса), "Нива" (Вінниця), "Дніпро" (Черкаси), провідні клуби Казахстану. У сезоні-2019, на початку другого кола, Пахолюк прийняв пропозицію лисичанського клубу. Йому сподобалися наші амбітні плани, наша філософія. Роман Пахолюк – це досвідчений і авторитетний футболіст, він буде великою знахідкою не лише для "Будівельника", а й для всього чемпіонату Луганської області.
Зазначу, що в нашій команді є й інші колишні професіонали: центральний захисник Євген Задорожний (екс- "Зоря" (Луганськ), "Комунальник" (Луганськ), ФК "Севастополь"), капітан команди, правий захисник Микола Кодацький (екс- "Зоря" (Луганськ), дубль), центральний півзахисник Дмитро Жданов (екс-"Сталь" (Алчевськ), нападаючий Олександр Породько (екс-"Маріуполь" U-19). Проведеною селекційною роботою я задоволений, колектив добре сформований у всіх лініях. Зауважу, що "Будівельник" насамперед сильний командною грою та колективними діями.
Довідка
Костянтин Миколайович Жалдаков народився у 1982 році. В дитинстві та юності займався дворовим футболом - капітан команди смт Вовчоярівка. Пройшов шлях від слюсаря до керівника підприємства. Був депутатом районної ради, три роки очолював Попаснянську райраду . Одружений, батько чотирьох дітей.
Святослав Миколайович Марканич народився у 1985 році. Вихованець луганського ЛВУФК. В 2004 році підписав свій перший професіональний контракт, з алчевським клубом "Сталь". На професійному рівні також виступав: ЦСКА (Київ), дублюючий склад луганської "Зорі", Сталь" (Дніпродзержинськ), "Олком" (Мелітополь). З 2018 року Святослав Миколайович виступає в чемпіонаті України з міні-футболу за "Фактотум" (Київ), гравець національної збірної України з міні-футболу.
