Про мукачівську академію футболу заговорили ще до її дебюту на дорослому всеукраїнському рівні – по-перше, завдяки виступам клубних юнацьких команд у всіх вікових категоріях, по-друге – через зведення нового спортивного комплексу, який стане одним із найбільш сучасних в українському футболі. Тож, коли представницька команда МФА – Мукачівської футбольної академії – вийшла на старт Чемпіонату України серед аматорських команд сезону 2020/21, у неї вийшло зіграти досить зріло, незважаючи на середній вік гравців в районі 20 років. Як так вийшло й до чого прагне МФА? Про це розповів головний тренер представницької клубної команди Віктор Яічник.
- Вікторе Сергійовичу, ви багато років працювали з талантами столиці та Київської області – в бородянській "Освіті", київському "Арсеналі", ставищанському "Любомирі", борщагівській "Чайці". А як виник варіант роботи на Закарпатті й чим привабив новий, як для дорослого всеукраїнського футболу, проект МФА?
- Чув багато хорошого про стрімкий розвиток клубу – що тут інвестують в інфраструктуру, розвивають розгалужену мережу в плані вікових категорій і пошуку та розкриття юних талантів. Коли це серйозний, амбітний клуб – географія вже не має настільки великого значення. Тож мені було цікаво тут працювати, я погодився й радий, що МФА розвивається саме так, як і було заплановано. Самі бачите, команда вже вийшла в Чемпіонат України серед дорослих аматорських команд і її результати показують, що вона стає боєздатною на цьому рівні. Тож працюємо всі з інтересом і ентузіазмом, як це й буває, коли започатковується масштабний і цікавий проект.
- Як оціните початок сезону для команди у Чемпіонаті України? Чи вдалося подолати труднощі переходу молодих гравців від юнацького до дорослого футболу?
- Як на мене, я приблизно такого й чекав – уже знав рівень Чемпіонату України серед аматорів, та й стежив за змаганнями. А керівництво і весь тренерський штаб, я думаю, були приємно здивовані. Починаючи з першого туру, коли ми грали з ОДЕКом, лідером минулого року в цій зоні. Ми зіграли 0:0, хоча по моментах повинні були м'ячів у три їх переграти. Пригадую, ми ще були в дорозі, а нам дзвонили й запитували, чи закінчилася гра, чи ми ще граємо, а я відповідав: "Це не кубок, тут додаткового часу немає, ми вже їдемо додому!".
Нам дуже сподобалася наша Група 1 – тут рівні команди, навчені футболу. Причому, виділити когось одного дуже важко: так, "Юність" зимує на першому місці, дуже гідна й цікава команда. Але мені не менше сподобалися "Довбуш" (Чернівці), "Вотранс" (Луцьк), та ж команда ОДЕК (Оржів), яка нам трапилася вже в першому турі.
Привертає увагу, як системно займаються своїми командами тренери, тому тут і цікаво грати. Є самобутні суперники, які гнуть свою лінію й мають своє ігрове обличчя. Тим більше, в нас також структурована гра, вибудовані взаємодії, і молоді хлопці на гарних швидкостях працюють, тому для мене несподіванки не було.
Але й бували моменти, коли їдеш у Тернопільську чи Львівську області на виїзд, де фінансування дуже й дуже гарне. Суддівський момент також ніхто не знімав – перший тайм 0:0 і потім люди не знають, що робити… Я не хочу все на суддівство звертати, це не той варіант, але... А так – дуже задоволений групою, всі мої індивідуальні та ігрові принципи хлопці сприйняли, тому творимо, будуємо і йдемо вперед.
- Підготовка до весняної частини сезону проходить за планом?
- В цілому, так. По-перше, тут, на Закарпатті, є хороші команди – гідні спаринг-партнери. По-друге, відбувається турнір зимової першості Закарпатської області. По-третє, до нас на збори приїздять клуби з інших областей – у тому числі, вищі за статусом професіонали.
Вибір спаринг-партнерів є. Уже на початку підготовки у нас відбулося кілька контрольних матчів. Із "Минаєм" U-19 грали двічі, два рази виграли 2:0. І також стартували в зимовій першості, яка також є досить інформативною щодо участі в ній.
Які наші плани? Клуб МФА займається зараз ліцензуванням, проходимо необхідні процедури щодо подачі документації для участі в професіональних змаганнях. Вже приїздили фахівці, подивилися на нашу базу, а вона у МФА суперсучасна. Зараз плануємо провести друге коло в аматорських змаганнях ААФУ і планується надалі перехід до Другої ліги.
- Наскільки великі зміни у складі першої клубної команди МФА на сьогоднішній день?
- Мінімізовані. Ми попрощалися з двома гравцями через різні причини – півзахисник Паламарчук із Київської області та нападник Суботенко. Ще кількома футболістами зацікавилися інші клуби, але тут поки що рано про щось говорити.
Є у нас посилення. Домовилися з двома непоганими, фактурними воротарями, з досвідом. І хлопців із цього регіону прийшли до нас двоє після травм. Була в пошуку позиція лівий захисник, шукали гравців - у контрольних іграх переглянули кандидатів. Але в цілому у нас така політика – ми опираємося на власних вихованців, тон у нас задає молодь, а деякі гравці аматорської команди ще й допомагають у роботі штабу, і навіть "ведуть" молодші вікові групи в нашій структурі.
- Поговоривши про кадрові зміни, не можу не уточнити про політику запрошень. Це суто молоді гравці, чи зараз шукаєте вже трошки більш старших?
- Ні, в першому колі був такий підхід, але він змінюється. Ми в першому колі орієнтувались, що треба 5-6 досвідчених шукати. Я висловлював свою думку, що я і з тим контингентом можу заходити. Не я особисто, а для структури я не бачу великого змісту. Якщо брати не місцевих, а з іншого регіону, то треба і побутові проблеми вирішувати, і адаптацію. Враховуючи свій досвід роботи з контингентом 19-22 років, я не бачу великого змісту. До мене прислухалися і сказали, що 1998 рік – найстарший у нас на цей момент. Отака вікова категорія серед наших гравців на перегляді.
- Чи форсується переведення гравців з молодшої вікової категорії у дорослу першу команду? Чи, навпаки, можете дати час, щоб вони ще пограли на своєму рівні?
- Не так швидко це все відбувається, всьому свій час і ми нічого не форсуємо. Час від часу ми переглядаємо талановитих хлопців із молодших вікових категорій, от недавно почали двох награвати – центрфорварда і флангового нападника 2004 р.н. Пару чоловік будемо в процесі зимової підготовки адаптувати до гри дорослої команди, тим більше, в мене дуже гарні відносини з тренером випускного класу, і він хоче і планує бути в мене в помічниках у дорослій команді - Віталій Олексійович Пантілов. Майстер спорту, вихованець нікопольського футболу. Тим більше, що ми майже земляки. Є розуміння футболу на певному рівні, він сприймає мою фігуру як авторитет і моїм помічником хотів би бути. Він працював у ФК "Нікополь", клубі Другої ліги, проте відгукнувся на запрошення з МФА, тому що йому цікаво попрацювати в такому проекті.
Цьому сезону в другій частині чемпіонату наші вихованці в ДЮФЛУ будуть грати з елітними командами, тож дуже зловживати переходами молоді не будемо, тому що це і позитивний досвід, і, тим не менш, своїх гравців і свою команду не хотілося б залишати. Будуть спільні тренування з випускним класом, тим більше, для них перша команда це та, в яку вони можуть переходити.
- Які будуть турнірні завдання МФА на весняну частину сезону і чи будуть вони взагалі, якщо рахувати друголігову атестацію?
- Як для мене, головне завдання – це індивідуальне зростання команди в цілому та кожного гравця зокрема. Для керівництва є нюанси, як вони на це будуть дивитися, про що розмовляти. Будемо в кожній грі орієнтуватися на максимальний результат, а там буде видно, що буде на фініші сезону.
