Гравець футбольного клубу "Юність" (Гійче/Куликів) Степан Гірський відповів на запитання вболівальників.
– Поділися своїми враженнями від ФК "Юність" (Гійче/Куликів). Чим тебе привабила пропозиція стати гравцем цього футбольного клубу?
– У команду "Юність" (Гійче/Куликів) мене запросив головний тренер, досвідчений фахівець Руслан Брунець. Мені сподобалася його пропозиція, тому я одразу погодився.
– Чи стоїть перед ФК "Юність" (Гійче/Куликів) завдання поборотися за медалі обласного чемпіонату цього сезону?
– У нас підібрався хороший колектив, тож ми повинні боротися за медалі.
– Назви найпозитивнішу людину у своїй теперішній команді – ФК "Юність" (Гійче/Куликів).
– Звісно ж, це наш лікар і масажист Юра Труш (посміхається – ред.).
– Хто для тебе найбільш незручний, неприємний суперник, з яким доводилося грати у Прем'єр-лізі Львівщини?
– Команди з першої четвірки чемпіонату. Особливо важко протистояти центру півзахисту "Юності" з Верхньої і Нижньої Білок й атакувальній лінії "Миколаєва".
– Тебе можна назвати футбольним універсалом: у "Карпатах" Ти грав на фланзі, в "Демні" – в центрі захисту, в опорній зоні, інколи навіть у нападі. Де Тобі найкомфортніше?
– Найкомфортніше відчуваю себе в центрі півзахисту.
– Пропозиції від яких професіональних команд Ви отримували?
– В Україні я мав пропозицію з Першої ліги, в Польщі – з Другої ліги. Не скажу від яких саме команд, адже це вже не має сенсу.
– Які спогади залишилися в Тебе від виступів за основу львівських "Карпат" і, на Твою думку, чого Тобі забракло, щоби закріпитися і стати основним гравцем "зелено-білих левів"?
– Спогади надзвичайно позитивні, хоч я і зіграв у складі "Карпат" небагато матчів. Були як хороші поєдинки, так і провальні. Загалом це великий досвід для мене. Думаю, мені забракло стабільності і самодисципліни.
– Чи плануєш повернутися на професіональний футбольний рівень?
– Ні, навіть не розглядаю такий варіант. Хіба що з ФК "Юність" (Гійче/Куликів) у майбутньому.
– Який матч Тобі найбільше запам'ятався на професіональному рівні, а який на аматорському?
Степан Гірський: – На професіональному рівні – протистояння з полтавською "Ворсклою" на стадіоні "Україна" у Львові (тоді я віддав гольову передачу і загалом удало зіграв), на аматорському – поєдинок із ременівською "Думною" в обласному чемпіонаті (моя перша гра проти рідного брата Тараса Гірського, коли я забив гарний гол у ворота ременівців).
– Степане, що би Ти змінив у своїй футбольній кар'єрі, якби з'явилася така можливість?
– Поїхав би грати у футбол у Польщу на 1-2 роки раніше і дуже добре би подумав над переходом у ФК "Полтава".
– На футбольному полі Ти неодноразово грав проти свого брата Тараса Гірського. Розкажи про свої відчуття в ті моменти.
– Я не приділяв цьому особливої уваги, проте все одно переживання за братові дії на полі були. Він здебільшого продуктивно грає, має хороший удар, тому може наробити клопоту суперникам.
– Що спільного і відмінного в Тебе з Твоїм рідним братом Тарасом, який також має чималий досвід виступів у футболі?
– Спільне – ми обоє маємо хороші удари. Відмінне те, що у спортивному плані я агресивніший за нього.
– Чому часто наприкінці матчів граєш дуже агресивно (безрозсудливо), з можливістю травмувати суперника. Чи помічав Ти за собою надмірну агресію під час поєдинків?
– Є таке. Але не вважаю агресивність на футбольному полі поганою рисою, плюс характер. Наприкінці гри це само собою дається взнаки. Вочевидь, від утоми і в певних епізодах від дій суперника.
– Чи читав Ти Правила гри у футбол? Можу подарувати Тобі відповідну книжку.
– Ні. Думаю, навіть не всі арбітри читали Правила гри, бо ж вони і так усе знають (посміхається – ред.). Щодо книжки: якщо з автографом Говарда Вебба, то я не відмовлюся.
– Чого, на Твою думку, не вистачає юним українським футболістам, аби впевнено закріпитися на професіональному рівні і показувати футбол, який від них очікують уболівальники?
– Важко знайти відповідь на це запитання. Думаю, при правильному ставленні до гри і самовіддачі результат прийде. Потрібно більше довіряти молоді і психологічно її підтримувати, адже для молодого футболіста психологія відіграє велику роль у його розвитку.
– Які маєш захоплення, окрім футболу?
– Захопленням це не можу назвати, але останнім часом багато читаю і насолоджуюся прогулянками на ровері.
– Хто з футболістів обласного чемпіонату найчастіше відвідує Твоє кафе на вежі львівської Ратуші?
– Олег Білий, оскільки ми з ним є співвласниками кафе.