Галицькі "Карпати" гідно представляють своє місто на обласному та всеукраїнському рівні. Здобувши золоті медалі чемпіонату Івано-Франківщини, вони за спортивним принципом перейшли в чемпіонат України серед аматорських команд. Там не зуміли пробитися в стикові матчі, щоб поборотися за медалі, але зате фінішували серед лідерів західної зони ААФУ. І додали до списку своїх досягнень кубок і суперкубок своєї області.
Однак влітку клуб опинився на роздоріжжі, стояло навіть питання про продовження виступів. Виходом зі складної ситуації стало об’єднання з бурштинським клубом, тож із розширеною назвою та географічним представництвом, із оновленим складом "Карпати-Енергетик" стартував у чемпіонаті України 2019/20.
Про оновлення в клубі та команді ми розпитали її головного тренера. Петро Русак – відомий в минулому футболіст, грав у чотирьох різних чемпіонатах, запрошувався у київське "Динамо", багато років грав за провідну команду рідного краю – "Прикарпаття", став володарем Кубка Латвії, багато років працював у обласному центрі з талановитою молоддю.
– Петре Романовичу, ваша команда минулого сезону дебютувала в ААФУ. Які, загалом, враження від того оточення, в яке ви потрапили?
– З одного боку, змагатися цікаво. Команди хороші, рівень високий. Пригадую наше дербі з "Покуттям", дуже сподобався ОДЕК. Були й слабші команди, які догравали по суті як ДЮСШ, тож опору не було, але загалом чемпіонат гарного рівня. З іншого – суперники нестабільні, коли знявся Рочин, пішли "пробоїни" в календарі. У першому колі, коли головним тренером "Карпат" був Нестерук, ще більше ігор, а навесні лишалося мало матчів. Із шести ігор ми провели тільки п’ять, бо Рочин знявся. В обласному чемпіонаті ми не змагалися, тож для нашої команди було малувато практики на весняний відрізок – якби не участь у кубку області, ми ці кілька місяців взагалі б простояли.
Читайте також: "Карпати" (Галич) та НФК "Бурштин" об'єдналися
Зараз ось прикрі обставини змусили ФК "Малинськ" припинити виступи. Якби було більше учасників, за рахунок розширеної ігрової практики кожна команда мала б більше матчів. Ми, зі своєї сторони, зробили висновки й заявилися одночасно на область і на ААФУ, от тепер задоволені наповненістю календаря й маємо чіткий графік.
– Четверте місце в Групі 1 за підсумками минулого сезону задовольнило чи хотілося побувати в плей-офф?
– Так, стояло завдання бути в трійці. Але програли вдома ОДЕКу, в Коломиї поступилися в грі "за шість очок", хоча, вважаю, за моментами то була нічийна гра й ми не мали програвати. Ось так трішки розгубили очки, цього й не вистачило, щоб пробитися в фінальний етап.
– Зазвичай команди, які ставлять вищі завдання, посилюються й не відпускають лідерів, а "Карпати" по ходу сезону попрощалися з кількома основними виконавцями на чолі з Кушецьким, Курташем і Локатирем. Чи були в кадровій роботі співставні зі втратами відкриття?
– Ми стабілізували склад. У нас була обойма 13-14 стабільних чоловік. Так, не було великої ротації – але завдяки стабільності в останніх іграх чемпіонату України та кубка області здобули певний результат. Звісно, Чемпіонат ААФУ – це вже показовий рівень. Тут добре себе проявили більш досвідчені – як воротар Плетеницький. Пішов прогрес у півзахисника Легкого, який за півроку проявив себе, забив кілька м’ячів і в підсумку отримав пропозицію з ФК "Калуш", зараз грає в Другій лізі. Маючи в задній лінії досвідчених гравців, як Турчанський чи Кремінський, ми мали фундамент гри. А от попереду нам не вистачало кадрів, бо був, по суті, тільки один Слободян.
Читайте також: Чемпіонат Івано-Франківської області. 1-й тур. Чемпіонський старт "Нафтовика", вдале повернення Коломиї
– Наскільки влітку змінилася ваша команда?
– Якщо порівнювати з минулим сезоном, то троє гравців пішли в ФК "Калуш" (окрім Легкого, це ще Денега та Драган), Плетеницький перейшов у Теребовлю, Тітунін – у "Юність" із Львівщини. Комар через травму призупинив виступи. Також у лазареті Кицька. Отже, 6-7 гравців із основного складу випало. Тільки на весну награли склад – а тепер доводиться наново проводити цю роботу.
– Із чим це пов’язано?
– Річ у тім, що наше керівництво орієнтувалося на літо, щоб отримати атестат на участь у змаганнях Другої ліги. Але з якихось причин ліцензію для професіональних турнірів ми не отримали, хоча подавали документи. Коли нас не допустили до Другої ліги, люди трішки покинули нашу команду й пішли пробувати себе на іншому рівні.
А ми, об’єднавши зусилля з Бурштином, посилилися, в основному, тими гравцями, які виділялися в чемпіонаті нашої області. Між регіональними змаганнями та всеукраїнськими є відчутна різниця. Вважаємо, що для хлопців буде хороша школа.
– Як провели міжсезоння в зв’язку з усіма змінами? Чи мали змогу награти оновлений склад?
– На жаль, команда випала з ігрового тонусу. Зборів, як таких, не було. Зважаючи на те, що Друга ліга зірвалася, у керівництва десь пропав інтерес до чемпіонату, були трішки в роздумах. Стояло питання взагалі, чи грати далі. Керівництво в останній момент зробило правильні висновки, що краще грати на аматорському рівні, аніж команда могла б взагалі пропасти.
Зібралися ми десь за тиждень до старту чемпіонату, провели кілька тренувань. Зіграли товариську зустріч з Бурштином і… об’єдналися з ними – у них також були певні труднощі, а разом ми змогли вийти на старт чемпіонату України серед аматорів. Тепер із двох команд вийшов один сильніший склад, а ми з наставником бурштинців Миколою Вітовським працюємо в спільному, об’єднаному штабі.
У першому для нас турі ми вийшли грати з ОДЕКом ще не готовими, тому й зазнали болісної поразки, але після цього встигли зіграти контрольний матч із першоліговим "Прикарпаттям", і хоча програли професіоналам – 2:3, і після цього я десь із оптимізмом дивлюся на колектив. Цей оновлений склад Галича та Бурштина має перспективи.
Я сам колись грав за "Енергетик" (Бурштин), тому вважаю, що в цьому регіоні бракує такої сильної команди, яка була раніше. Отже, всі разом будемо працювати над тим, щоб із часом тут з’явився колектив, спроможний виступати і на більш сильному рівні. Як це було, коли "Енергетик" не губився навіть у ПФЛ.
– Якими будуть завдання на новий сезон чемпіонату України?
– Про завдання як такі зарано говорити – оновленій команді ще треба зігратися та освоїтися, але, звичайно, будемо прагнути бути на тому ж рівні, що й минулого сезону, тобто, поближче до трійки лідерів. Ясна річ, амбітність спортсменів змушує нас грати на перемогу в чемпіонаті області та на місце в трійці в Групі 1 ААФУ.
– Чи не збігаються графіки обласних і всеукраїнських змагань?
– На щастя, тут є повне порозуміння. На аматори граємо в вихідні, а в середу – на область. Це нормальний ігровий цикл, сподіваємося, що якраз за рахунок практики набудемо свою бойову форму. Наше керівництво націлює нас на те, щоб створити той колектив, який з часом доросте до найвищих місць ААФУ та Другої ліги.
