Сєня, Назік, Рудий – так уболівальники "Миколаєва" з любов'ю називають одного зі своїх улюбленців, нападника Назара Сенишина.
А після того, як він у попередньому турі чемпіонату Львівської області розписався у воротах грізної команди з Верхньої Білки, заклавши фундамент для важливої підсумкової звитяги, вболівальницька любов лише зміцніла.
Інформаційний центр ФФЛ поспілкувався з талановитим 32-річним форвардом, в активі якого цього сезону вже 10 голів в офіційних матчах.
– Назаре, минулої неділі Ти красивим ударом зльоту в "дев'ятку" відкрив рахунок у принциповому протистоянні з чинним чемпіоном Львівщини – "Юністю" з Верхньої та Нижньої Білок. Свідомо пробив саме так чи ефектність цього голу випадкова?
– В ході стрімкої атаки Іван Юськевич прострілив – я без роздумів ударив по воротах. Дуже добре, що після мого удару м'яч опинився у воротах. Звісно, в ту мить я був дуже радий. Забивати завжди приємно, а в таких поєдинках тим паче. Емоції переповнювали мене настільки, що навіть не знав, що зі мною відбувається. Перший гол додав нам упевненості і наснаги. Надалі ми діяли розкутіше, нам більше вдавалося. Супернику потрібно було відіграватися, а ми вичікували нагод, аби забити ще.
Звітну зустріч обидва колективи розпочали обережно, від оборони. Кожен чекав свого моменту. Нам пощастило більше, і ми повели в рахунку. Знали, що Білка звикла грати на футбольному полі менших розмірів, на якому вона вдома приймає суперників. У Миколаєві поле більше, відповідно більше вільних зон, які ми намагалися використовувати під час дій в атаці. Я думав, що нам у цій дуелі буде важче.
– На Твою думку, в чому запорука переконливої перемоги "Миколаєва" над "білками"?
– В бажанні. Ми більше прагнули виграти, аніж наші опоненти, прагнули взяти реванш за поразку від Верхньої Білки в першому колі обласного чемпіонату. Горіли перемогою, щоби не підвести наших тренера, президента і вболівальників. Упродовж тижня ніхто не пропускав тренувань, усі наполегливо працювали. Звичайно, приємно дарувати людям радість і щастя.
Нам важливо, аби люди бачили, що недаремно приходять на стадіон, аби їм не було соромно за нашу гру. Вболівальники самовіддано нас підтримують нас у кожному матчі, чи то в будні, чи у вихідні, тож ми їм стараємося віддячувати перемогами.
– Перед цим матчем, або ж у перерві цього протистояння, головний тренер "Миколаєва" Віталій Пономарьов якось додатково мотивував команду? Що взагалі він вам говорив?
– Сказав, що якщо виграємо у Верхньої Білки, наші шанси на чемпіонство суттєво зростуть. Він щоразу наголошує, що серйозно налаштовуватися потрібно на кожну гру. Тренер дав нам конкретні настанови – ми їх виконали. Нічого надзвичайного.
– Наразі "Миколаїв" уперше цього сезону одноосібно очолив турнірну таблицю Прем'єр-ліги Львівщини, випереджаючи основних конкурентів у боротьбі за золоті медалі – "Юність" із Верхньої і Нижньої Білок та "Демню" на 2 залікові бали. Зрозуміло, що цю перевагу буде доволі непросто зберегти, що попереду в миколаївців не менш складні матчі. Як жартома сказав в ефірі "Реального футболу" після дуелі з "білками" твій партнер по команді Андрій Гурський: "Покуражилися і досить". Тож зараз усе в ногах футболістів "Миколаєва".
– Справді. Відтепер статус лідера чемпіонату ще більше зобов'язує нас боротися за переможні результати. До того ж суперники налаштовуватимуться на ігри з нами значно серйозніше. Попереду в нас дуже непрості 9 турів. Зокрема, вже найближчої суботи з Дрогобичем, який полюбляє забирати очки на чужому полі, потім зі Самбором і Демнею на виїзді.
– Ти перейшов у "Миколаїв" перед стартом цьогорічного сезону з ременівської "Думни". Хто запропонував Тобі грати за миколаївську команду, і що переконало Тебе зробити це?
– В колектив із Миколаєва мене покликав головний тренер Віталій Юрійович Пономарьов. Цілком комфортно тут почуваюся, багатьох гравців добре знаю. Якщо ти маєш хороші людські якості, то тебе тепло приймуть будь-де. Відколи я граю у футбол, іще жодного разу не вигравав золотих медалей у Прем'єр-лізі Львівської області. Ні з Ременовом, ні з Лапаївкою. В "Миколаїв" я прийшов з єдиною метою – стати чемпіоном Львівщини. Стараюся робити все, щоби її досягнути. Дай Бог усе вийде.
– Нещодавно твій колега за амплуа і партнер на футбольному полі Ігор Балух сказав в інтерв'ю, що йому до вподоби гра Златана Ібрагімовича. А Ти з кого із зіркових футболістів береш приклад?
– Мені подобаються гравці, які забивають голи. Імпонує гра багатьох футбольних зірок. Кожен у чомусь сильний. У кожного я намагаюся чогось навчитися.
