ФК "Перемога" (Дніпро) був заснований у 2017 році, з ініціативи відомого у місті мецената та великого шанувальника футболу Феміса Сагірова. За короткий проміжок часу "переможцям" вдалося здобути прихильність місцевої торсиди і стати одним із найпопулярніших клубів Дніпра.
Торік на посаду головного тренера "Перемоги" було призначено Геннадія Жилкіна. За свою ігрову кар’єру він захищав кольори місцевого "Дніпра", херсонського "Кристалу", кропивницької "Зірки" та багатьох інших вітчизняних і зарубіжних клубів. Повісивши бутси на цвях Геннадій Володимирович входив до тренерського штабу Юрія Максимова, працюючи з голкіперами в "Оболоні" (Київ), "Кривбасі" (Кривий Ріг), "Металурзі" (Донецьк), російській "Мордовії". "Перемога" - це його перший самостійний тренерський досвід.
Минулого року "Перемога" дебютувала у чемпіонаті України серед аматорів і пішла на зимову перерву у середині турнірної таблиці своєї групи. У міських змаганнях підопічні Геннадія Жилкіна зробили золотий дубль: стали чемпіонами Дніпра та завоювали Кубок міста. Нині клуб подав заявку на отримання професіонального статусу, який гарантує команді участь у другій лізі чемпіонату України у сезоні 2019-2020. Про це в інтерв’ю кореспондента FootBoom із наставником "Перемоги" Геннадієм Жилкіним, якого було визнано кращим тренером обласного футболу 2018 року.
- Геннадію Володимировичу, після 14 турів "Перемога" посідає сьоме місце у турнірній таблиці групи 3 аматорського чемпіонату України. Як ви оцінюєте проміжний виступ команди?
- На мій погляд, це непоганий результат. Стартували ми не дуже вдало: зіграли внічию з СК "Каховка" (0:0) та поступилися "ВПК -Агро" (Шевченківка) – 1:2. Після цього команда набрала крейсерську швидкість, перемоги чергувалися з нічийними результатами. Програли лише в 13-му турі СК "Каховка". По ходу сезону суперники почали по-іншому дивитися на "Перемогу", серйозно налаштовуючись на нас.
Наразі у турнірній таблиці "Перемога" на сьомому місці, маємо однакову кількість очок з ФК "Кривий Ріг". Але криворіжці йдуть шостими, бо у них краща різниця м’ячів. Хоча могло бути інакше, якби не знялася з чемпіонату харківська "Кобра". "Перемога" повинна були зустрічатися з цим суперником, планували відвантажити йому якомога більше м’ячів, тим самим покращивши різницю забитих і пропущених м’ячів. Втім, "Кобра" знялася з чемпіонату і їй зарахували технічну поразку - 0:3. Це не дозволило нашій команді обійти у таблиці "Кривий Ріг". Утім, вся боротьба у чемпіонаті ще попереду. Від запорізького "Мотора", який йде третім, ми відстаємо на сім очок. Це не така вже й велика різниця.
Читайте також: Геннадій Жилкін: "Перемога" (Дніпро) прогресує з кожним днем, ставлячи перед собою тільки найвищі цілі"
- Паралельно з аматорським чемпіонатом країни "Перемога" виступала у чемпіонаті області та міста. Такі ігрові навантаження себе виправдали?
- Ігрове навантаження у "Перемоги" було шаленими, щось на кшталт Національної хокейної ліги (НХЛ). Але, вважаю, що такий ритм себе виправдав, команда постійно перебувала у гарному ігровому тонусі. Президент клубу Феміс Сагіров поставив перед футболістами завдання виграти міський чемпіонат і завоювати Кубок. За це були обіцяні гарні преміальні. Довелося грати на максимумі можливостей. Але хлопці справилися: перемогли у чемпіонаті міста, завоювали кубок. Виконали завдання, яке поставив президент клубу, за що були щедро віддячені матеріально.
На урочистій церемонії з рук легенди українського футболу Руслана Ротаня і президента федерації футболу Дніпропетровської області (ФФДО) Віктора Андрухіва отримала одразу два кубка - за перемогу в чемпіонаті Дніпра і у Кубку міста. Крім того, одразу чотири гравця "Перемоги" увійшли до символічної збірної – це воротар Омар Шой, захисник Олександр Бриль, півзахисник Владислав Прокопенко і форвард Микола Дібрівний. Приз одному з кращих меценатів обласного футболу отримав президент ФК "Перемога" Феміс Сагіров.
- Чи поділялася команда на умовно основний склад, що грав у чемпіонаті України, і резервний, який використовувався в інших турнірах?
- Кінцівку сезону грали одним і тим же складом у всіх турнірах, адже на кону стояла перемога у чемпіонаті і кубку Дніпра. Водночас я не ризикнув експериментувати зі складом у чемпіонаті країни, бо це могло призвести до втрати важливих очок. Тому грали обмеженою кількістю виконавців.
- Яку кількість гравців задіяла "Перемога" на всіх футбольних фронтах?
- Спочатку ця цифра складала 18 чоловік, а потім скоротилася до 15-16. Такою була основна обойма команди, яка догравала сезон.
- Як готуєтеся до нового футбольного року?
- "Перемога" бере участь у традиційному зимовому турнірі Кубок Кудрицького. Команда відіграла групову стадію і пробилася до фінальної четвірки. За трофей з нами посперечаються - "ВПК -Агро" (Шевченківка), "Скорук" (Томаківка), та "Atrium" (Павлоград). Плануємо також взяти участь у Кубку Єдності. Наскільки я знаю турнір буде представницьким, з великою кількістю професіональних клубів.
Президент клубу доручив шукати сильних спаринг -партнерів. Днями зустрічалися з луганською "Зорею" U-21. У планах проведення товариських матчів із запорізьким "Металургом" та кременчуцьким "Кременем". Крім того, команда постійно тренується.
- Які задачі стоять перед "Перемогою" на Кубку Кудрицького та Кубку Єдності?
- Головне для нас - це відновлення футболістами ігрових кондицій та перегляд потенційних новачків.
- Чи багато у команді новачків?
-Наразі "Перемога" не поповнилася жодним новим гравцем. Переглядаємо велику кількість футболістів, але по ним я ще не маю цілісної думки. В одному матчі гравець нібито і вражає, а в іншому виглядає посередньо. Думаю, що згодом проситимуться до нас на оглядини і ті футболісти, які не домовилися з професіональними клубами. Одним словом, вибирати буде з кого.
- Хто залишив команду?
- Ілля Ічуаідзе, який має досвідом виступів за "Шахтар" (Донецьк) U-21 і "Маріуполь" U-21, поїхав на оглядини до луцької "Волині". Декілька молодих футболістів збираються спробувати власні сили у складах юнацьких команд Прем`єр-ліги. Мені приємно, що футболісти "Перемоги" переходять у професіональні клуби. Водночас у будь-який момент вони зможуть повернутися до нас.
- Торік за "Перемогу" грали декілька афроамериканців. Чи залишаться вони в команді? Можливо з’являться інші?
- Точно залишиться воротар Офорі Самуель з Гани, який на хорошому рівні відіграв у минулому сезоні. Про нових легіонерів зараз мені важко щось сказати. Якщо все буде добре і "Перемога" отримає атестат на право участі у другій лізі чемпіонату України, то поява легіонерів малоймовірна. Бо наскільки мені відомо, клуби другої ліги не можуть мати у своїх складах легіонерів.
- До речі, які найсвіжіші новини щодо проходження клубом атестації на право наступного сезону виступати під егідою Професіональної футбольної ліги (ПФЛ)?
- У цьому напрямку відповідна робота проводиться щоденно, це питання – в компетенції президента клубу. Моя справа – займатися тренувальним процесом. Клуби, які подали заявку повинні пройти певну процедуру і відповідати тим вимогам, які висуває ПФЛ. Перші результати проходження атестації клубами стануть відомі після 15-20 лютого.
- В одному із інтерв’ю ви розповідали, що коли були тренером саранської "Мордовії", то роздали футболістам прізвиська, а з президентом клубу могли запросто пожартувати. Як із цим справи у "Перемозі"?
- Подібна ж історія. В команді – суцільний позитив: жарти, "затравки" і тому подібне. Афроамериканські легіонери – веселі хлопці. Можуть станцювати щось своє, національне. Президент клубу Феміс Сагіров теж людина з почуттям гумору. Втім, за добу до матчу всі веселощі закінчуються і команда повністю налаштовується на майбутній двобій.
- Ви входили до тренерського штабу Юрія Максимова у чотирьох командах. Що насамперед винесли для себе з цієї співпраці?
- Юрій Вільйович неординарна особистість, кваліфікований та сильний фахівець, у якого було чому повчитися. Мені запам’яталося, як він умів налаштувати у команді дисципліну. Недарма кажуть, що дисципліна може побити клас. Значну увагу Максимов приділяв стандартним положенням. Досить часто внутрішній голос підказував йому, якого футболіста треба переставити з однієї позиції на іншу, яку заміну краще провести. Завжди намагався зробити все можливе, щоб у колективі панувала гармонія. Всі ці риси Юрія Максимова я використовую у своїй роботі. Іще дотримуюсь думки, що багато чого в тренерській кар’єрі залежить від фарту. Якщо немає фарту – чекай інфаркту.
