У листопаді місяці футбольний клуб "Дніпро" відзначає своє 100-річчя. Фіналіст Ліги Європи 2015 року, дворазовий чемпіон СРСР, неодноразовий призер чемпіонату України та фіналіст Кубка України – цей супер-клуб вітчизняного футболу нині виступає в Чемпіонаті ААФУ.
Що особливо приємно, на аматорському рівні команда грає з повною самовіддачею та цікавим, перспективним складом. Хоча у самому чемпіонаті на зимову перерву дніпряни пішли лише дев’ятими серед 12 учасників Групи 3, зате у Кубку України серед любительських команд їм вдалося зупинити чинного володаря трофею – "ЛНЗ-Лебедин", пробившись у півфінал.
Готує молодих гравців потужний тренерський штаб із людей, які багато років самі виступали за ФК "Дніпро", на чолі з Олександром Поклонським. Саме з ним ми поговорили про перше півріччя дніпрян у змаганнях ААФУ, враженнях від турнірів та власних підопічних.
- Хочеться почати з поздоровлень, адже в Кубку України ви переграли діючого володаря трофею. Скажіть, наскільки очікуваною стала ця перемога та чи вірили у неї особливо тоді, коли суперник вів у рахунку?
- Не те, що вірили – чи не вірили, а ми їхали за перемогою – це однозначно. Так, був такий момент, що за рахунку 0:1 в перерві побачив у хлопців розчарування. Треба було трішки попрацювати з ними психологічно, щоб вони знову повірили в себе. Здалося, що гравці вже перестали думати, що ми пройдемо далі, але я сказав їм, що ми заб’ємо у другому таймі та виграємо. Тому вони зібралися та провели швидкий м’яч. Тоді і впевненість повернулась – відчувалось, що другий гол назріває. Так, забили на останніх секундах, але я вірив. Так, десь пощастило, але ж моменти у нас були: і поперечина, і стійка. Ми виглядали добре й заслужено здобули путівку в півфінал.
- Те, що після матчу вболівальники вибігли на поле, почали вітати команду – важливий момент для молодих футболістів чи вони звикли до того, що з ними постійно їздить група ультра й сприймають це як даність?
- Так, група вболівальників їздить з нами, але їхню підтримку завжди сприймаємо із вдячністю. Тим більше, це була кубкова гра, тому у мене і у самого вибухали емоції. Навіть Сергій Назаренко, наскільки досвідчений гравець – я його давно не бачив таким радісним, як в цей момент. Так що футболісти до цього ще не звикли, і якраз такі матчі на даному етапі їм і потрібні. Там, де вони відчувають, що можуть грати в футбол та перемагати. Для хлопців це велика справа!
Читайте також: Турнірна таблиця чемпіонату України серед аматорів
- Не буде помилкою сказати, що "Дніпро" нинішній і той, який починав цей сезон, це вже дві різні команди? Тому що молоді хлопці 2000-2001 року народження прямо по ходу турніру набралися впевненості.
- Так і є. Це факт. Сам дивлюсь по іграх. Ми починали дуже важко: молоді хлопці, а тут багато боротьби. Поки вони адаптувалися та відчули, що тут вже не дитячий, а дорослий футбол – пройшов час. Тому в нас були і невдачі, і програші. Потім, вже по ходу діла, вони відчули, що можуть грати. Судячи за останніми матчами, ми в кожному з них мали перевагу. Як у володінні м’ячем, так і загалом в атаках. Можливо, лише з "Мотором" нам не повезло, але й там в нас була перевага. Згоден з вами, хлопці помітно набралися впевненості. Плюс з’явились більш старші гравці, яких не було на початку – потрошку допомогли й вони. Для цього ж ставимо у склад і Назаренка – коли поруч з молодими людина так грає, то вони швидко набираються від нього досвіду. Коли граєш із дорослішими та досвідченішими хлопцями – то і сам стаєш кращим.
- Ми знаємо, що ті ж Палюх, Кіричук, Вергун, Будняк, Андрушко, Кулинич пограли у Другій лізі. У них були пропозиції від інших клубів чи так з ними домовилися, що вони залишаються та допомагають?
- Я відразу їм сказав, щоб вони шукали собі команди. Тому що люди встигли пограти на професіональному рівні, вже більш досвідчені. Тим більше, вважаю, вони провели гарний сезон у Другій лізі. Пропозиції у них були, але у футболістів є контракти, тому піти їм було не так легко.
Читайте також: Статистика футболістів "Дніпра" у чемпіонаті України серед аматорів
- Зараз вони, напевно, бачать, що турнір ААФУ – хорошого змагального рівня. Ваша третя група – це справжня "заруба"…
- Так, вони це бачать. Але якщо у хлопців буде гарна пропозиція для зростання, а не тільки трішки більше за грошима, то ми їх відпустимо. Якщо ні, то їм краще залишитись до літа. Тим більше, тут у них буде постійна практика. Так що це не гірше, ніж піти в команду трішки вищої ліги.
- Яка особиста мотивація у 38-річного Сергія Назаренка? Не секрет, що в такому віці грають одиниці, а він не просто якось присутній на полі, він – абсолютний лідер. Сергій віддає неймовірні передачі, забиває важливі м’ячі. Як вдалося повернути цього футболіста в гру?
- Я хотів повернути його в минулому році, і такі розмови в нас були. Тому що у нас була біда з футболістами – збирали по крупицях тих, хто залишився після вильоту "Дніпра" із Прем’єр-ліги в Другу лігу. Але, якщо пам’ятаєте, команда у нас була непогана, в підсумку з молодими хлопцями довго йшли в трійці, лише після зняття очок опустившись в серединку.
Думали вже не чіпати Назаренка, щоб він переключався повністю на тренерську діяльність. Але подивилися на початок нинішнього сезону, відзначили хороший рівень чемпіонату серед аматорів, тому попросили Сергія допомогти – він не відмовив. Спочатку ставили його грати один тайм, а зараз – ставимо завжди. Зрозуміло, що його рівень майстерності та мислення – на десять голів вище, ніж у хлопців. І тільки зараз Назаренко говорить, що з хлопцями стало більш-менш цікаво грати. Моментами вони показують хороший футбол.
- Хто із цієї молодої порослі вас порадував? Вони десь 2000-2001 років народження, навіть 1999 рік – це ще не сформовані футболісти. Всі вони були кинуті у холодну воду та навчилися в ній плавати у підсумку.
- Не хочеться переходити на особистості, але навіть молоді хлопці 2001 року народження – молодці. Авжеж, є хтось кращий, хтось гірший, але в принципі всі вони вже підійшли до одного рівня. Вони й пришли до нас всі приблизно однакові, але на даний момент хлопці виглядають дорослішими. Я задоволений всіма – навіть тими, хто не потрапляє до складу. Хлопці добросовісно працюють, виконуючи все, що ми говоримо їм на тренуваннях.
- Яке завдання на сьогодні стоїть у турнірах, в яких ви берете участь?
- Від самого початку завдань не було, але ми ставимо їх самі для себе. Це – перемагати в кожному матчі. Без завдання перемогти не треба й виходити грати у футбол. Зрозуміло, що з нас зняли очки, також багато очок ми втратили на старті чемпіонату – основна боротьба за вихід в фінальну частину для нас вже фактично завершена. Але ось з’явився шанс на Кубок. Чому б хлопцям не почати з виграшу аматорського Кубку? Вважаю, тут непогані команди, тому завоювати цей трофей престижно. Для них це буде перший трофей! Поставимо завдання боротися за Кубок та виграти його – тим більше, у ювілейний рік нашого клубу!
- Всі згодні з тим, що Дніпро має жити. Але всіх хвилює ще й таке питання: 100 років – це кінець чи нова віха?
- Якби я знав, то сказав би вам, але сам не знаю. Але погоджуватися з тим, що це кінець, не хочеться: в мене є якесь передчуття, що це все ж таки кінець старої епохи, але початок нової.
- Які ваші враження від турнірів ААФУ, від аматорських команд? Бачимо, що в багатьох є досвідчені футболісти, а десь, як у вас, молоді. Хто сподобався? Чи цікавий цей чемпіонат після професіоналів?
- Я очікував, що в цьому турнірі не буде просто. Тут є ряд команд, які не гірше колективів Другої ліги. Тим більше, коли ми там грали – пара-трійка команд явно всім поступалася за класом, цих команд нема вже ні в Другій лізі, ні в чемпіонаті аматорів. Аматорський чемпіонат – турнір досить непоганого рівня, де грають міцні команди. Зрозуміло, за грою виділяються "Мотор" та "ВПК-Агро". Гарні поля – за винятком Кривого Рогу. І люди ходять на футбол не гірше, ніж у Другій лізі. Тому грати тут цікаво, і я впевнений, що нинішній Чемпіонат ААФУ дасть вітчизняному футболу кілька потужних клубів уже цього літа.
