ОДЕК – один із найкращих клубів аматорського футболу нашої держави. Він настільки потужно стартував у новому сезоні, що після трьох стартових турів має в активі дев’ять очок, здобувши три поспіль перемоги із загальним рахунком 11:1. Це досягнення тим цікавіше, якщо врахувати, що в оржівському клубі відбулися зміни. Молодий і перспективний тренер Олег Шандрук відгукнувся на пропозицію друголігового "Вереса", який у підсумку очолив. А на його місце прибув відомий у минулому захисник Ярослав Комзюк, який минулого сезону очолював першолігову "Волинь" (Луцьк).
- Ярославе Васильовичу, ви дебютували у клубі 1 липня, а зараз вже серпень. Скажіть, які у вас враження від ОДЕКа – від клубу, від команди, від підопічних?
- Хороша організована команда. Переді мною з нею працював хороший спеціаліст: всі хлопці навчені, вміють грати – це моє перше враження. Відповідно, працювати в такому колективі приємно.
- Після Першої ліги ви опинилися в аматорському клубі, хай і найвищого рівня. Яка специфіка для вас у тренерський роботі, у режимі роботи? Адже багато хто з футболістів працює на, так би мовити, "звичайних" роботах…
- Так, до цього треба підлаштовуватися. Непросто, але зараз вже трошки розумію, тому що треба і навантаження менше робити, і назустріч хлопцям іти в організації тренувального процесу. Буває, не вистачає часу організувати все тренування, тому робимо якийсь "мікс", щоб все встигнути. І тактичні вправи, і фізичні. Це трошки проблематично, але потихеньку звикаємо.
- Команда має дуже напружений графік, адже виступає у всіх обласних змаганнях, плюс до того стартували у всеукраїнських. Чи був у футболістів відпочинок та як провели це умовне невеличке міжсезоння?
- Так, перерва була, але більше умовна, бо мали лише десять днів відпочинку. Ми зробили міні-збори, а потім проводили тренування та грали контрольні матчі. Так втягувались у сезон.
- З ким грали останній матч?
- ЛСТМ з Луцької області, ми виграли 4:1.
- Знаємо, що ОДЕК володіє зіграним складом. Але все ж, які зміни були під час міжсезоння? Як багато гравців прийшло та пішло?
- Два футболісти точно залишили нашу команду. В ФК "Малинськ" перейшов центральний захисник Воробей, а півзахисник Семенчук – у "Верес". Забирають у нас гравців потрошки, а взяти інших не так просто, тому що футболістів, по суті, в регіоні немає. А брати когось "аби взяти" – не хочеться. Будемо вже дивитися по сезону, оцінювати команду та рівень футболістів. Тобто, з підсиленням ще визначаємось.
- ОДЕК завжди бореться за обласне чемпіонство, а які завдання на всеукраїнському рівні? Адже раніше команда брала участь у плей-офф та неодноразово здобувала медалі…
- Знаю команду Оржева вже давно, раніше грав за неї. Років десять тому закінчив тут свою футбольну кар’єру. У клубу завжди були максимальні цілі. Ми міняти нічого не буде – ставимо лише максимальні завдання, а далі будемо дивитись по сезону.
- Чув, що чимало в клубі зроблено і для інфраструктури. Порівняно із колишніми роками, наче, з’явилось і тренувальне поле?
- Підготовка тренувального поля в процесі, і думаю, що на осінь воно буде повністю готове. Це дуже гарна новина для нас.
- Багато років ви працювали у луцькій "Волині", де останнім часом був більш молодий колектив. А тут, як мені зі сторони здається, навпаки – більше хлопці, які вже пограли. Яка в них мотивація? Напевно ж, вони розуміють, що на найвищий рівень не підуть, тож уся концентрація на поточні турніри?
- Я би так прямо не казав. У нас лише двоє гравців, якім за тридцять, іншім – до тридцяти. У хлопців є бажання потрапити хай, може, не в Прем’єр-лігу, але в Першу чи Другу лігу. Будь-який футболіст хоче потрапити у команду з кращими умовами та вищими завданнями. Тому мотивація досить пристойна.
А ще є відчуття, що грають хлопці за клуб-гранд своєї області. Для Рівненщини грати за ОДЕК – це така собі вершина. Так що до нас прагнуть. Радує, що хлопці, хоч і працюють, не пропускають тренувань. Я переживав, як людина буде тренуватися після роботи, але вони дуже стараються.
- Аматорський футбол змушує дивитися на себе по-інакшому, і всього за кілька років клуби прекрасно виступають у професіоналах. "Колос" (Ковалівка), "Інгулець" (Петрове), "Балкани" (Зоря) та багато інших прикладів це підтверджують. А які ваші враження від аматорського чемпіонату та тих суперників, яких довелося побачити?
- Ми грали лише на область, з учасниками чемпіонату України я знайомився вже по ходу турніру, та й раніше їх не роздивлявся, тому що мав інші завдання. Але я знаю, що завжди тяжко грати з аматорськими командами – потрапляли на них на Кубок. Там завжди були бійці, які хочуть проявити себе. Тому, чемпіонат аматорській непростий – щонайменше, боротьба буде постійно.
