До уваги читачів нашого сайту передріздвяне інтерв’ю з найкращим бомбардиром чемпіонату Закарпатської області.
– Адріане, із Новим роком! Як святкувалося?
– Дякую, добре! Святкував удома, у Виноградові. Мені рідко доводилося останнім часом зустрічати це свято. За 19 років лише третій раз відзначив Новий рік.
– Яке з новорічних свят загалом є, так би мовити, найближчим?
– Католицьке Різдво, адже на святвечір у моєї мами день народження. До того ж по її лінії більшість родичів саме католики. Цього ж року ще й був ювілей. На нього зібралися друзі мами, близькі, родичі. Усі разом добре провели час.
– А як час, проведений минулого сезону в "Севлюші"?
– Радий що команда здобула золоті нагороди в чемпіонаті і як додаток – Суперкубок Закарпаття. Отже, загалом поставлені завдання виконали, тому радий.
– Коли переходили до "Севлюша", думали, що станете кращим бомбардиром чемпіонату?
– Ні. Такі думки почали з’являтися вже десь в ході сезону. На початку ж була впевненість, що станемо першими, бо потенціал у команди – справді чемпіонський.
– Секрет голеадора в 35 років…
– По-перше залежить від команди, дій партнерів як використовуєш моменти. Плюс індивідуальна майстерність.
– Із футбольної кар’єри найпам’ятнішим є клубний період на найвищому вітчизняному рівні чи, скажімо, виступи у складі молодіжної збірної України, із котрою стали срібним чемпіоном Європи. А можливо, більше до душі матчі за національну команду, за яку теж відзначилися голом?
– Клубний період – більш тривалий, хоч збірна України – то особлива вершина. Загалом усе пам’ятаю. Були принциповими матчі з "Динамо" Київ. Пригадую, в останньому турі поступалися 0:2, проте виграли 3:2. Я тоді відзначився голом, і маріупольський клуб залишився в найвищому дивізіоні. Або ж дебют за національну збірну в поєдинку з Грецією перед моїм 20-річчям. Перший матч під керівництвом Блохіна у Лівії, коли забив гол. Чи м’яч у груповому турнірі у ворота Греції в складі "молодіжки", коли виборювали право вийти до фінальної частини чемпіонату Європи. Тоді Казахстан відібрав очки в Туреччини. Нам залишалося виграти два матчі й посісти 2 "прохідне" місце, що й зробили. Далі – "стикова" гра з Бельгією, яку "пройшли" й потрапили до фінальної частини, де вже стали срібними призерами чемпіонату Європи.
– Тим часом Вам уже цього року виповниться 36. Є плани продовжити кар’єру гравця?
– Так. Головне – маю бажання, мотивацію й здоров’я. Однак щодо найближчого майбутнього, то все проясниться після різдвяних свят.
– І щоб побажали всім, хто тепер зустрічатиме православне Різдво?
– Нічого вигадувати не потрібно. Побажання, можна сказати, класичні: миру, здоров’я та щастя!
