Минулого сезону СК "Дніпро-1-Борисфен" дебютував у змаганнях ААФУ, але коронавірусний 2020 рік змусив команду, сформовану з юних футболістів, призупинити виступи. Проте коли "Дніпро-1-Борисфен" виявив бажання поповнити склад учасників Чемпіонату України серед аматорських команд сезону 2020/21, команді пішли назустріч. Наприкінці осінньої частини сезону вона встигла обійти двох суперників і із шістьма очками залишитися зимувати десятою в східній групі.
Про формування нинішньої команди, її завдання та амбіції розповів її наставника – знаменитий в минулому футболіст донецького "Шахтаря", "Дніпра", нікопольського "Колоса", кропивницької "Зірки" та запорізького "Торпедо", досвідченого тренера М.І. Федоренко.
- Ви – чемпіон і володар Кубка СРСР, повний медаліст Чемпіонату Радянського Союзу, бронзовий призер Чемпіонату України, переможець Другої ліги України. Після багатьох років виступів на найвищому рівні та тренерської роботи з низкою команд України, що зацікавило вас у аматорській команді, яка складається з юних "необстріляних" футболістів?
- Футбол – улюблена гра, тренерська робота – покликання. Мені цікаво працювати з цими молодими футболістами. Радує, коли бачиш, що у них у грі й розумінні футболу є прогрес. Тож мета одна – підвищити рівень цих гравців і допомогти їм реалізуватися в футболі.
- Ваша команда заявилася на Чемпіонат України серед аматорів на початку жовтня – вже в розпал сезону. Чи не важко було входити в сезон після його початку і як допомагали хлопцям подолати цю різницю між юнацьким і дорослим футболом?
- У нас яка проблема була: спершу розглядався варіант зіграти за "Інгулець" U-21 у Молодіжній першості УПЛ. Але проект цей не відбувся, хтось із наших гравців залишився в петровському клубі, десь вісім людей, потім ще чотири доїхали туди. Інші залишилися без команди. Тож створений єдиний колектив розділився, це була хороша команда, укомплектована молоддю. Спершу то по вісім людей у нас тренувалися, то 11-12 після цього розділення. Пізніше назбирали склад і прийняли рішення відновити виступи в Чемпіонаті України серед аматорів, де команда дебютувала минулого сезону.
Що довелося входити в розпал сезону й збирати оновлений колектив? Для мене подібних проблем нема, тому що цю школу я вже проходив. Отак от вийшло.
- Хто ваша опора у цьому колективі? Кого відзначите серед хлопців 2000р, 2001 р.н?
- Опора – це наш президент Полонський Геннадій Борисович. Це чесно. Він тримає команду вже чотири роки, всіляко підтримує. Ви розумієте, про що я кажу.
Щодо футболістів, у нас є бойова основа – Макаров, Жарко, Омелян. Гарні хлопці, чоловік вісім, перспективні. Я в цьому толк знаю, бачу хороші перспективи у хлопців. Звичайно, 6-8 - це мало. Але всьому свій час. Поступово награємо й тих, хто лише нещодавно приєднався й тільки пробує свої сили в дорослому футболі. Граємо достойно: буває програємо, але це також школа. Чесно кажучи, хлопці зростають.
- Були у вашої команди досить непогані матчі, зокрема проти суперників з вашої вікової категорії. Вигравали у "Легіонера", у "Зірки". Можна сказати, що на фоні цих молодих команд "Дніпро-1-Борисфен" виглядає цілком достойно?
- Достойно – це правильне визначення. Граючи в обласних змаганнях, обігрували навіть команду, де Олег Шелаєв грає, 2:0. В принципі гідно обіграли, по грі. Десь ми програли через помилки, а десь виграли справедливо. Ми граємо достойно, а помилки молодих чи нових футболістів – це те, над виправленням чого працюємо. Буває, через це програємо. Проте радує, що надалі хлопці роблять висновки й уже грають впевненіше. Наше завдання яке? Щоб виростити із 16 хоча б двох майстрів - це й буде результат.
- Говорячи про чемпіонат: такі команди як ФК "Вовчанськ", СК "Полтава", ФК "Суми", мають у складі низку досвідчених гравців. Як оціните рівень Групи 3 після роботи з професіональними клубами?
- Гарний рівень. "Скорук" я ще додав би як дуже досвідченого, гарно укомплектованого суперника. Там досвідчені хлопці, вони пройшли школу Першої та Другої ліг, а деякі й УПЛ. Виглядаємо на їхньому фоні нормально, хоча у таких команд-суперників за рахунок цих гравців, досвіду та майстерності, звичайно, є перевага. У нас немає таких гравців, молоді хлопці середнього віку 19 років. А ці команди потужні й амбітні, тож на їхньому фоні хлопці зростають. Щоб прогресувати, потрібно грати з сильними командами.
- Як виступили на Меморіалі Кудрицького цього сезону?
- Матчі переносили через погодні умови. Повинні були в середу грати - пішов снігопад. В суботу - крижаний дощ. Ми один матч виграли, інші програли. Для нас головне участь, щоб ми грали й набували досвіду через ігрові навантаження. Тренування – це одне, а ігри з хорошими командами – це зовсім інше.
Щодо снігопадів – що тут поробиш, лютий місяць, погода диктує умови. Ми тренуємося, є де, але ж ви бачите, яка погода. Але все одно ми граємо. Головне завдання – вирощувати футболістів, щоб вони прогресували, дорослішали. Потім висувати їх на більш високі позиції. Виступ у Чемпіонаті України серед аматорських команд у цьому однозначно допоможе, тож ми раді, що зуміли вийти на цей рівень і вдячні за те, що змогли вписатися в сезон 2020/21, не втративши часу на підготовку гравців у хороших змагальних умовах.