Один із найбільш славних вихованців коломийського футболу, Сергій Турянський, під час своїх успішних виступів у футболі захищав кольори таких футбольних клубів, як СКА "Карпати" (Львів), "Прикарпаття" (Івано-Франківськ), "Таврія" (Сімферополь), "Нива" (Вінниця) та "Нива" (Тернопіль), виступав у складі низки зарубіжних команд, а також – національної збірної України.
Другий сезон він очолює представника рідного краю на всеукраїнському рівні – коломийське "Покуття", яке заслужило в аматорському футболі реноме непоступливого, амбітного колективу.
– Давайте розпочнемо із самого змагання. Чи гідний цього сезону Чемпіонат України серед аматорів, чи відповідає своєму статусу?
– Як для аматорів – це сильний турнір. Є декілька дуже серйозних гравців. І по організації, футболістах, рівні боротьби все добре.
– "Покуття" зразка поточного сезону дещо обновилося порівняно з попередніми. Чи були в кадровому плані позитивні чи негативні здивування?
– Навіть важко сказати. Всі, сказати б, виступали однаково слабко-рівно. Загалом, з тих чи інших причин – як суб’єктивних, так і об’єктивних, слабко провели перше коло. Тому нікого не став би виділяти.
– Щодо персоналій, то менше, ніж зазвичай, грав і зовсім не забивав досвідчений захисник Лазорик. Причина цьому – травми?
– На жаль, у нього з ногою проблеми. Хоча йому 35 років, по його статурі, фізиці та відношенні до футболу він однозначно б більше допоміг команді, якби не дошкуляли травми.
– Не забивав у це півріччя Кушецький, який навесні непогано влився в команду.
– Так, ми слабко зіграли перше коло. І деякі футболісти думали, що зможуть на якомусь багажі, не прикладаючи максимум зусиль, зіграють на своєму рівні. А футбол вимагає максимуму зусиль у кожному матчі. Звідси – неспівпадіння, регрес у багатьох виконавців. Стосовно конкретно Кушецького, він дійсно зіграв слабкіше, ніж навесні. Результат – саме такий. Нема голів.
– При кількох кадрових втратах і регресі окремих виконавців – чи було вдале посилення влітку?
– У нас були проблеми – ми більшою мірою спонтанно посилилися. Не планували деяких змін. Той же Подоляк дістав травму влітку, вилетів з "хрестами". Шукали на його місце гравця – і добре, що такого знайшли в особі Локатиря. Він дійсно посилив нашу задню лінію. Причому, ще й сприяв голами – як на всеукраїнському, так і на обласному рівні.
Щодо інших новачків… Ну от, приміром, Курташ – це непоганий футболіст і хороша людина, але в нашу команду не зміг вписатися. Таке буває. Загалом, раз результат погіршився, то й про посилення не можемо говорити.
– Вже після початку сезону "Покуття" посилив досвідчений вихованець буковинського футболу Керчу. На якій позиції бачили цього універсала?
– Річ у тім, що використання того чи іншого гравця зумовлюють обставини в команді. У нас були проблеми в центрі, тому сподівалися на його допомогу саме там. Нам потрібен був футболіст, який міг м’яча притримати, розіграти, повести гру. Змушені були скористатися універсалізмом Керчу саме там. Хоча він уже вийшов із віку спортивної перспективності, але на досвіді свою справу добре знає.
– Актуальна для сучасного футболу проблема забивного нападника – у вас у команді грають Головачук і Карапка, за плечима яких досвід Другої ліги ПФЛ у складі тієї ж "Буковини", але, скажімо так, стабільного фахового бомбардира "Покуття" в цьому сезоні так і не виявило…
– Карапка – гравець хороший, старанний, але він не є забивним нападником. А от Головачук, на жаль, мало грав – він майстерний форвард, який спроможний дати результат. Травма та спричинена цим неготовність зіпсували йому півріччя. Втім, він не єдиний, у кого не задався сезон.
– В чому причина?
– У нас не було підготовчого періоду, не кажучи вже про повноцінні збори. Зібралися спонтанно – й почали грати. А травми, відсутність цілеспрямованого посилення зіграли свою роль. Тож команда лише десь у жовтні вийшла на більш цілісний рівень.
– Вже відомо, що "Прикарпаття" підписало одного з лідерів вашої команди – Сікача. А які ще втрати є чи можуть бути в "Покуття"?
– Кушецький пішов у одну з команд Другої ліги чемпіонату Івано-Франківської області – "Ураган" (Черніїв). Щодо інших, то, звичайно, хотілося б їх зберегти. "Покуття" збирало цей бойовий склад не один рік, значні зусилля вкладені в пошук і підготовку футболістів. Хотілося б, аби ця команда ще пограла на хорошому рівні й зуміла себе добре проявити й реалізувати.
– Окрім всеукраїнського рівня, є ще й обласний. Відомо, що "Покуття" там лідирує…
– Так, там на час зимового антракту ми на першому місці. Недалеко за очками "Карпати-Енергетик" (Галич), "Карпати" (Брошнів-Осада) та "Нафтовик" (Долина). Пройшли далі й у Кубку області, у чвертьфіналі на нас чекає матч із галичанами – іншим учасником Чемпіонату ААФУ, "Карпатами-Енергетиком". Ми минулий сезон на обласному рівні пропустили, зараз ось виборюємо першість.
– На сьогодні цей склад "Покуття" повністю реалізувався, чи є ще куди рости, є ще що доводити?
– Однозначно є куди зростати. "Покуття" (Коломия) завжди славилося як самобутніми футболістами, так і вольовим спортивним гартом. Але, на жаль, всі ми залежні від нашого сучасного життя, від тих обставин, які складаються з політикою, економікою, всіма такими питаннями. Тому скажу так: у нас футбольний край, який заслуговує на хорошу команду та можливість виступів на всеукраїнському рівні. Сподіваємося, Коломия зможе проявити себе в футболі.
