Президент ЛНЗ-Лебедина Андрій Полтавець підбив підсумки сезону 2018/19, розповів про потенційних новачків команди і вже не так однозначно відхрестився від другої ліги.
– Андрію В’ячеславовичу, сезон 2018/2019 – яким він був для вас? Від 1 до 10 наскільки ви задоволені?
– За десятибальною шкалою – впевнена вісімка. Назвати його феєричним не можна, але позитивних емоцій вистачило, щоб назвати його успішним.
– За рахунок чого команда так легко з першого разу пройшла груповий етап?
– Ще на початку чемпіонату була внутрішня впевненість, що будемо боротись за вихід у плей-офф, після перемоги в Кубку України команда була "на ходу", зі стабільним складом та поставленою грою. Виграти ж групу, крім цього, вдалось за рахунок не зовсім вдалого старту наших головних конкурентів: "Вікторія" втратила на старті очки з "Рубіконом" та "Авангардом", "Альянс", попри потужний склад та професійний підхід, також тривалий час шукав свою гру, команди з Київщини – "Авангард" та "Діназ" грали на два фронти – в чемпіонаті України та області. З цієї причини нам вдалось впевнено стартувати та піти в комфортний відрив, який вдалось зберегти.
Читайте також: Василь Гречаний: "Алієв? Навіть думок не було запрошувати його в "ЛНЗ-Лебедин"
– Чи можуть футболісти, зрозумівши рівень аматорського чемпіонату, розслабитися в наступному сезоні? Є таке побоювання?
– Певна розслабленість відчувалась в деяких матчах уже цієї весни, тому звісно такий ризик існує і в новому чемпіонаті. Багато хто з хлопців на підсвідомості думають, що ми одні з фаворитів групи і в плей-офф вийдемо без надзусиль, і що оптимальну форму до плей-офф ще встигнуть набрати. Будемо з цими футболістами говорити, достукуватись до їхньої свідомості, мотивувати або ж навпаки – можуть втратити довіру, місце в складі і взагалі в команді. Основна ж частина колективу – це хлопці з професійним підходом до гри, тому в них проблем з мотивацією не буде.
– Наразі рівно половина складу – це гравці віком 30+, ще декілька впритул наблизились до цієї цифри. Це можна назвати проблемою?
– Така проблема майже у всіх аматорських команд, які ставлять перед собою високі завдання. Тут потрібно розуміти, що команди-лідери аматорського чемпіонату в пошуках класних гравців конкурують з професійними командами першої та другої ліги, а не з чемпіонатами області. Звісно, молодий і перспективний гравець вибере професійну команду або ту, що планує стати професійною, навіть, якщо йому запропонувати кращі умови. Середній вік нашої команди 28-29 років – у нас в цьому плані ще не так це критично. Та й ні для кого не секрет, що з молодими якісними гравцями в нашій області проблема існує – рівень чемпіонату області це доводить. Лідерами обласних команд є гравці, у яких пік кар’єри вже давно минув.
– Які взагалі плани стосовно кадрових змін?
– У полі зору 3-4 новачки. Двоє з них – Ярослав Поплавка (крайній півзахисник, 26 років, останній клуб СК "Дніпро-1", проживає в м. Знам’янка) та Іван Сомов (нападник, 28 років, останній клуб "Авангард" Бзів, проживає в м. Київ) вже зіграли контрольну гру проти "Зірки" та справили приємне враження. У наступних товариських матчах плануємо переглянути ще двох гравців, прізвища яких поки озвучувати не буду. З декількома гравцями прийдеться і розпрощатись.
– В Черкаській області є футболіст, якого ви б хотіли бачити в ЛНЗ?
– Серед обласних аматорських команд такого футболіста не має.
– Ви задоволені роботою головного тренера?
– Так, задоволений. Якщо проводити паралелі з оцінкою команди, то і Василь Гречаний відпрацював на 8 за десятибальною шкалою. Та й свою роботу як президента клубу оцінюю на 8, може навіть і на 7. Варто врахувати, що минулий чемпіонат був дебютним для нас – і для Гречаного, і для мене. Це з боку здається, що все легко – виграли Кубок України, виграли групу в чемпіонаті і все – тепер маємо виграти і чемпіонат без проблем, і новий кубок.
– Даєте поради Гречаному щодо складу на ігри?
– Якби давав, то в багатьох іграх склад був би дещо іншим. У мене повна довіра до Василя Володимировича. Він постійно запитує мою думку. Часто обговорюємо втрьох з Гречаним та Шевцовим і гравців, і тактику. Я розумію, що йому для прийняття рішення цікава та корисна наша точка зору – чим більше думок тим правильніший вибір, але завжди остаточне рішення за ним.
– Кому ви віддали свій бал у голосуванні за звання найкращого гравця сезону?
– Мені дещо некоректно буде називати прізвище. Скажу так: я повністю підтримую вибір уболівальників щодо входження в трійку найкращих Грицая, Листопада та Кондратюка.
– Після першого півфіналу з ВПК (2:0) ви зібрали команду, сказали декілька слів і потиснули кожному руку. Що ви казали?
– Після гри відчувалась певна напруга в хлопців, викликана як результатом так і поведінкою вболівальників під час матчу та деяких представників ВПК після матчу, ще й не зараховані 2 голи. Тому спробував заспокоїти хлопців і донести їм те, що ще нічого не втрачено і нам по силах удома відігратись, що все залежить від нас.
– На чому треба зробити акцент у наступному сезоні, щоб міцніше стояти на ногах у плей-офф?
– Я вже говорив, що серед 8-ми учасників плей-офф, наша команда за рівнем організації клубу, за своїм бюджетом далеко не номер один. Хоча багато хто приписує нам ледь не вищолігові умови футболістів – мовляв керівництво на виїзні матчі літає гелікоптером, отже, футболісти купаються в грошах як кіт у сметані. Цими плітками багато хто просто шукає виправдання перед своїм керівництвом за гірші або не набагато кращі результати ніж в ЛНЗ. Тому третє місце в чемпіонаті є безумовним успіхом для ЛНЗ. У стадії плей-офф дійсно було 8 потужних амбітних команд і передбачити результат гри хоч в одному матчі було нереально. Щоб досягти перемоги в таких іграх важливі всі моменти, а, здавалося б, незначні помилки призводять до поразок. Кожне рішення тренера чи президента, кожна помилка чи вдала гра одного з гравців в окремому епізоді, кожен викрик вболівальника на трибунах, кожне сумнівне рішення арбітра – усе це впливає на кінцевий результат. У таких матчах, як проти "Мотора" в 1/4 та "ВПК" у півфіналі, здобувається досвід і для футболістів, і для тренера, і для президента. Можливо, саме його нам і не вистачило. Не всі наші гравці до стадії плей-офф підійшли в оптимальній формі. Будемо планувати більш серйозну підготовку в зимовий період.
– Ваші враження від фіналу?
– У принципі десь такої гри і очікував – вона тривала до голу. "ВПК" все таки трохи більше хотів перемогти, хоча не можна сказати, що "Вікторія" цього не хотіла. Як на мене, у гравців "ВПК" очі на гру горіли трішечки більше ніж у гравців "Вікторії". А взагалі хочу сказати, що всі чотири півфіналісти – це команди одного високого рівня, що й довели результати півфіналів: "Вікторія" – "Малинськ" 4:4, "ЛНЗ" – "ВПК" 3:3. Але в таких матчах результат дають ті моменти, за які я говорив вище – кожна деталь і кожна помилка стає вирішальною або просто банальний фарт.
– Із нашої групи в другу лігу перейшли дві команди ("Діназ" і "Альянс"). Це не мотивує вас думати потроху в цьому напрямі?
– Ніколи не кажи ніколи. Але поки що ми не думаємо про другу лігу чи професійний статус.
– У зв’язку з успіхами і зростанням ЛНЗ у футболі, чи змінилось бізнесове ставлення до LNZ Group? Якщо так, то як?
– Я б не сказав, що за рахунок футбольної команди збільшились прибутки компанії, але для іміджу LNZ Group це тільки позитив. Багато хто з бізнес-партнерів почали стежити за виступами команди, постійно цікавляться результатами і запитують, коли вже зіграємо проти "Динамо" чи "Шахтаря". Інколи навіть переговори починаємо не з бізнесових питань, а з футбольних. Це однозначно сприяє довірі як між людьми, так і між компаніями.
– Чим ви займаєтесь у день домашньої гри? До приїзду на стадіон і після від’їзду з нього.
– По-різному. Якщо суперник прогнозовано "прохідний", то час до гри проходить у звичайному режимі вихідного дня – можу відпочити, можу і попрацювати. Якщо матч важливий, то звісно зранку думки тільки про футбол – приїжджаю на завод і на стадіон раніше, стараюсь відволіктись спілкуванням та обговоренням матчу з друзями. Після гри зазвичай збираємось з друзями та колегами по роботі на неформальне обговорення під пару кухлів пива або й міцніших напоїв. Але все це залежить від настрою після гри – можемо і мовчки роз’їхатись по домівкам.
– Що найбільше цінуєте в людях і футболістах?
– У людях – чесність, як до оточуючих, так і до себе. У футболістах, крім чесності та порядності, – здатність самопожертви заради команди та атмосфери в ній. При виборі футболіста – ці якості для нас такі ж важливі, як і футбольна майстерність.
