Серед футболістів, які з’явилися в "Діназі" останнім часом, півзахисник Ілля Сірий досить швидко забронював за собою місце в центрі півзахисту. І хоча питання про його діназівську сторінку футбольної біографії ще залишається відкритим, внесок Іллі в перемогу в Меморіалі Щанова вагомий, адже він зіграв у п’яти поєдинках цього турніру.
- Легко вдалося вписатися в склад "Діназу"?
- Поки що рано говорити про це. Потрібно пройти всі збори з командою, а далі все залежить від тренерів. Буду чекати, яке вони рішення приймуть щодо моєї подальшої долі. Я готовий тренуватися, грати й боротися за місце в стартовому складі.
- Ти прийшов у розпал зимових підготовчих турнірів. Як пройшла перша зустріч, чи швидко знайшов взаєморозуміння на полі?
- Перший раз за "Діназ" зіграв в контрольному матчі проти "Десни" з Погребів, який ми виграли. У команді достатньо кваліфікованих гравців, тому на полі було нескладно знайти спільну футбольну мову. Після матчу переговорили з тренерським штабом і домовилися, що залишуся в команді аби взяти участь у Меморіалі Щанова. Тепер грою доводжу свої наміри.
- Ти завжди виступав на позиції опорного півзахисника?
- Скільки себе пам’ятаю з дитячо-юнацького футболу. Правда, був період, коли в чернігівській "Десні" довелося грати на лівому фланзі півзахисту.
- Розкажи трішки, де починав займатися футболом, за які команди довелося грати.
- Пройшов школу чернігівської "Десни", де й доріс до професійного футболу. Потім була травма, яка змусила трохи змінити курс. Певний час грав на аматорському рівні за "Авангард" з Корюківки та "Агродім" з Бахмачу. У 2017 та 2018 роках їздив до Німеччини, де виступав за любительську команду ФК "Зюдрінг". Досить гідного рівня колектив, який завжди боровся за перші місця в своїх лігах. Це був дуже хороший футбольний досвід. Минулого року повернувся в Україну і певний час тренувався з дублем чернігівської "Десни", яким керує Олександр Піщур. Аж поки не перебрався до "Діназу".
Читайте також: "Діназ" (Вишгород) - переможець Меморіалу Щанова-2019
- Те, що "Діназ" влітку дебютуватиме в професійному футболі стало додатковим чинником для твого рішення спробувати сили саме в цій команді?
- Цей факт додав певних плюсів. Перспектива у команди хороша, клуб розвивається і хочеться бути до цього причетним. Орієнтуюся все-таки на професійний футбол і прагну досягти чогось в Україні.
- Твоя робота на футбольному полі не так помітна, але дуже важлива. Більше любиш атакувати чи руйнувати атаки суперників?
- Душа тягнеться до атаки, але якщо потрібно оборонятися, закривати зони, то не уникаю такої роботи. Все залежить від тренерської установки, що від мене вимагається на полі. А вже оцінку якості моєї гри нехай дають спеціалісти.
- Знаєш, хто твої основні конкуренти за місце в основі?
- Поки ні. Та хіба це важливо. Головне самому добре грати.
- Раніше в "Діназі" на цих позиціях грали Денис Петренко та Дмитро Прима, які нині в лазареті.
- Я ще встиг зіграти з Примою перед тим, як йому зробили операцію. А ось щодо Дениса, то чув, що він може й на фланзі чудово зіграти. Якщо залишуся в команді, то тренерський штаб вирішуватиме на якій позиції мене використовувати.
- Якщо оцінювати самому ігрову форму, то який відсоток твоєї готовності на даний момент?
- Відчуваю, що на сто процентів точно ще не готовий, а десь на 65-70. Та є час щоб підтягнутися до початку сезону.
- Ти не киянин, а "Діназ" ще не має повноцінних контрактів. Як вирішуєш побутові проблеми, приїзд на тренування?
- Зараз у команди тренувальний тижневий цикл і у мене домовленість з тренерами, що їздитиму з Чернігова на тренування тричі на тиждень – понеділок, середа, п’ятниця. В інші дні працюю самостійно. Коли були матчі турніру Щанова, то приїжджав на ігри. Гадаю, що якщо залишуся в "Діназі", то ми з керівництвом клубу розв’яжемо це питання. Тим паче, що дружини у мене ще нема, тому десь легше буде все вирішити. А далі буду грати й вигравати разом з партнерами по "Діназу".
