Станіслав Котьо: "Максимальна самовіддача на тренуваннях знівелює клас будь-якого суперника"

Станіслав Котьо: "Максимальна самовіддача на тренуваннях знівелює клас будь-якого суперника"

228

Захисник ФК "Ужгород" у дебютному інтерв’ю окреслив плани та перспективи на поточний сезон і не тільки….

Нині захисник "Ужгорода" Станіслав Котьо футбольною кар’єрою завдячує батьку Івану Івановичу, який в середині 90-х захищав ті ж кольори закарпатського футбольного прапору та своєму першому тренеру В’ячеславу Пінковському. "Можна сказати, що саме ці дві постаті: батько та перший в житті тренер допомогли мені обрати футбольну стезю. Завдячуючи у першу чергу їм, футболу я віддаюся повністю і вважаю, що максимальна самовіддача на тренуваннях знівелює клас будь-якого суперника під час гри!", – каже Станіслав.

"Коли я народився, моєму батькові було лише 21, він грав за "Закарпаття" в Першій лізі чемпіонату України. Часи тоді були тяжкі і він був вимушений покинути футбол через фінансові питання. Натомість, – посміхається Станіслав, – він віддав мене до футбольної школи і заповів, аби молодший Котьо не лише повторив звитягу старшого, а й перевершив його", – продовжує захисник "Ужгорода".

Сьогодні, в свої двадцять три роки, за плечима колишнього вихованця ужгородської СДЮСШОР чималий досвід участі у змаганнях різних рівнях. Свій професійний старт Станіслав Котьо бере на початку 2011- тоді наставником молодого футболіста був Вадим Дьордь. Згодом він проводить рік "Говерлі" (U-19) під керівництвом Олександра Когутича та Мирослава Бундаша.

Читайте також: Адриан Пуканыч: "На меня вышли, объяснили мою роль в ФК "Ужгород", и я согласился приехать"

"Потім три роки я грав центральним захисником молодіжки ужгородської "Говерли". Там власне і набрав фізичну форму та й, зрештою, змужнів. Тренування у нас тоді були на дуже високому рівні і працювали ми самовіддано. – Пригадує Станіслав і додає. – Дякую за те професійне виховання моїм тренерам Михайлу Іваниці, В’ячеславу Пінковському та Олександру Когутичу".

Шкода лише, що за браком фінансування "Говерла" з часом розпалася. Тоді ж Станіслава запросили до ФК "Ужгород", де він впевнено грає на позиції центрального захисника і у сезоні 2015-2016рр. команда здобуває чемпіонство та виграє зимову першість. І виключно в серії післяматчевих пенальті "Ужгород" поступається "Севлюшу" у боротьбі за суперкубок.

Станіслав не приховує: "Під керівництвом Андрія Андріїва та тренерської діяльності Івана Шанти, тодішній ФК "Ужгород" більше всього запам’ятався мені дружним колективом. Це була сильна команда. Наразі умови в головній команді обласного центру виключно покращились, себто: ігрові й тренувальні поля, екіпірування такого рівня мало в кого є, професійний підхід головного коуча Мирослава Бабяка й старшого тренера В’ячеслава Пінковського спостерігається уже на початковій стадії тренувальних зборів".

У 2017 році Станіслав Котьо переходить до "Середнього". У складі цієї команди два рази приміряє срібні медалі чемпіонату і знову повертається до "Ужгорода".

Опісля переходу Адріана Пуканича з виноградівського "Севлюша", ваш трансфер із "Середнього" називають другим найбільшим підсиленням ФК "Ужгород". Чому Ви прийняли рішення змінити клуб?

– Сьогодні я бачу "Ужгород" молодим, амбітним клубом, який прогресує, а, власне, його керівництво – командою, що ставить перед собою і перед гравцями високі задачі. Це дуже приваблює.

Головний тренер ФК "Ужгород" Мирослав Бабяк бачить вас з-поміж гравців основи. На вашу думку, наскільки складно буде пробитись у стартову одинадцятку?

– У команді всі хлопці хороші, молоді. Як зазначив президент клубу Андрій Андріїв: "У нас всі гравці в рівних умовах і грати в основі буде сильніший". Тому, намагатимусь довести сам собі, що я можу грати у старті. Аналізуватиму свої помилки, працюватиму з максимальною відданістю грі мільйонів, аби виправдати надану довіру.

Читайте також: ФК "Ужгород" розпочав тренувальний збір

– Сьогодні ваша команда проводить друге тренування. Чи акліматизувались ви вже в Ужгороді?

– Так, все проходить нормально. Більшість з гравців я знаю. Є хлопці із колишньої "Говерли". Взагалі, це не новий клуб для мене. Із того "Ужгорода", за який я колись виступав, не залишилось нікого. Окрім того, я знову під пильним професійним оком В’ячеслава Пінковського – це заспокоює і додає впевненості.

– У ФК "Ужгород" на вас чекатимуть щоденні тренування, а в середу і четвер – дворазові. Наскільки ви готові до такого фізичного навантаження?

– Я майже повністю відновився після травми гомілковостопного суглобу, яку зазнав в баталіях під прапором "Середнього". Завдяки клопотам тренера "Середнього" Василя Варги, відчуваю себе у хорошій фізичній та психологічній формі. Гадаю, що протягом місяця вийду на рівень абсолютної бойової готовності. Як завжди, буду працювати на максимум.

– Минулоріч ФК "Ужгород" стартував з-поміж аматорів, і не дуже успішно, враховуючи сьому позицію і 12 очок. Наскільки складно буде покращити турнірне становище, а, можливо, і поборотись за трійку призерів?

– Усе можливо. Це футбол. І все залежить виключно від нас. Ми розуміємо реальні перспективи команди і повинні реалістично оцінювати турнірне становище. Тому, гадаю, що входження до п’ятірки лідерів аматорського чемпіонату цілком можливе.

– Другому колу всеукраїнських змагань передуватиме Зимова першість Закарпаття. Перед клубом стоїть завдання максимум – виграти кубок. Хто, на Вашу думку, буде головним конкурентом у боротьбі за золото?

– "Севлюш" – безумовно, конкурент із числа перших. Не знаю, який стан справ у "Поляни". Звісно ж, "Середнє" та "Мункач". Гідних суперників в Закарпатті вистачає. Наше завдання – звісно ж, фінал і перемога.

– Шість із семи днів тижня у вашому графіку займуть тренування, прописані тренером Мирославом Бабяком. Із чого ще складатимуться будні та уік-енди Станіслава Котьо?

– Хм. Буду відпочивати вдома. Люблю лижі, але після травми ще трохи вимушений зачекати з цією розвагою. Дивитимусь фільми, деколи візьмусь за книгу. Звісно ж, спостерігатиму за футбольними баталіями.

– На особисте життя часу вистачає?

– Враховуючи щільний тренувальний графік – не дуже. Але й ціль в мене одна – набрати форму. А умови у нас для цього, я вам скажу, кращі, ніж у переважної більшості клубів Першої ліги.

– Незабаром ФК "Ужгород" стане другим професійним клубом Закарпаття. Своє футбольне майбутнє пов’язуєте з ним?

– Безперечно. Я докладатиму максимум зусиль, аби залишитись у цій команді. Вдома завжди краще, ніж на заробітках. Тож не зміню "Ужгород" на жоден інший клуб Другої чи навіть Першої ліг.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить