ФК "Скорук" (Томаківка): з іменем президента – до максимальних завдань

ФК "Скорук" (Томаківка): з іменем президента – до максимальних завдань

318
ФК "Скорук" (Томаківка): з іменем президента – до максимальних завдань

ФК "Скорук" – стабільний та прогресуючий клуб із Дніпровщини. Серед здобутків команди – медалі чемпіонату Дніпропетровської області, які в останні роки стали для томаківців уже звичною справою. Зрозумівши, що команда прогресує, керівництво вирішило заявити її й на чемпіонат України серед аматорів. І, як показало вже перше ж півріччя, у сезоні 2018/2019 "Скорук" цілком витримує рівень – четверте місце у потужній третій групі з цілком реальними шансами й на медальну боротьбу навесні.

Головний тренер команди "Скорук" Олександр Степанов розповів про яскравий дебют томаківців на всеукраїнському рівні та поділився планами на наступний рік.

- Олександре Олександровичу, в якому настрої команда пішла у відпустку, зважаючи на те, що вже в дебютному сезоні всерйоз боретеся за трійку найкращих?

- Настрій двоякий. З одного боку, ми зайняли четверте місце в нашому дебютному чемпіонаті України. Це для нас дуже престижно, але ми планували закінчити в трійці. Останні три матчі трішки "змазали", у нас був спад. Ми могли набагато краще закінчити. Але загалом результат доволі непоганий для цього року.

- Наскільки сильно змінювали команду для дебюту на всеукраїнському рівні? Чи всі літні новачки виправдали сподівання?

- Ми взяли вісім новачків. Але з цих восьми, мабуть, лише чоловік п’ять дійсно нас підсилили, виправдали наші сподівання. Деякі футболісти вже пішли з нашої команди: ми на них надіялися, але вони не реалізували свій потенціал. Не знаю, чому так склалося. Може, ми помилилися, а може – вони.

Із позитиву відзначу придбання кількох досвідчених гравців. До нас прийшли три футболісти із "Таврії-Скіф" з Роздолу (Ленський, Хомутов і Жигалов), також прийшов Ярослав Щербина, який раніше грав за "ВПК-Агро", хороший захисник. Радий, що є таке посилення.

Читайте також: Статистика і склад ФК "Скорук" у чемпіонаті України серед аматорів

- Говорячи про тих, хто вже пішов: з ким попрощалися, з ким припинили співпрацю?

- Воротар Давидов мав перелом. Він був у заявці, але не грав. На жаль, так і не оклигав, закінчив з футболом (цієї зими голкіпер, який багато років віддав футболу Дніпровщини, помер). Також попрощалися із Зеленським, Киселевським, який теж закінчив з футболом, Беденюком, Свинобоєм…

- Наскільки велике поповнення очікуєте? На які позиції шукатимете новачків?

- Наша команда була у відпустці з листопада до початку грудня. Будемо посилюватися, шукати хорошого футболіста на кожну позицію. Працюємо над покращенням команди. Ось заявилися на Кубок Кудрицького (зимова першість) та Кубок Єдності у Дніпрі. За цей період хочемо підібрати ще близько половини футболістів, посилити склад.

- Щодо завдань: на що націлює керівництво? Який рівень амбіцій?

- Кожного року наші завдання одні і ті ж. Ми хочемо виграти Кубок області, чемпіонат області, закріпитися в трійці найкращих чемпіонату України… Будемо по можливості досягати своїх цілей.

- Ваша команда – віце-чемпіон області. У неї серед досягнень чимало інших медалей, зокрема фінал Кубка області. Як оціните цей фронт виступів?

- Для нас це не показник, тому що ми планували виграти чемпіонат області, проте програли "ВПК-Агро" два очки. Звісно ж, ми боролися до кінця, але суперник справді сильний. Якщо говорити про фінал Кубка області, то ми програли такій команді, якій програвати просто не мали права. Так вийшло, що за всю гру у них було два моменти, вони гол забили і виграли, а у нас було десять моментів, але забити нам не вдалося. Тому фінал для нас не досягнення, а, скоріше, розчарування.

- На наступний рік також залишаєтеся на обласному рівні?

- Поки що так. У нас президент – аграрій, все залежить від того, який у нас буде врожай, політика, ситуація в країні. Ми стовідсотково будемо грати у чемпіонаті України, будемо боротися за трійку. Будемо грати у чемпіонаті області, Кубку області…

А про інше поки рано говорити, тому що спочатку нам потрібно налагодити інфраструктуру, збудувати стадіон, базу, щоб розселити футболістів… Наприклад, зараз багато команд хочуть грати у Другій лізі, хоча у них абсолютно нічого для цього немає, немає того ж стадіону… Як вони хочуть грати, якщо там до команд дуже високі вимоги? Має бути і футбольна школа, і база, і стадіон, і тренери, а у них, окрім назви, нічого немає. Ми прекрасно розуміємо своє становище, тому будемо потихеньку, поступово іти до своєї мети.

Читайте також: "Дружба" (Новомиколаївка): оновлення перезавантаженням, антракт для нового штабу

- Чи є в планах розвиток інфраструктури в Томаківці, адже на сьогодні команда базується в Дніпрі?

- Звісно. Ми працюємо над цим, вже знайшли землю під будівництво, щоб збудувати стадіон, базу. Зараз керівництво на чолі з нашим президентом думають, як це зробити, як це оформити документально, тому що сьогодні це не так вже й легко зробити. У Томаківці є стадіон, але він належить не ФК "Скорук", а громаді. Він один. Але якби у нас постелили якесь штучне поле, ми б могли взяти цей стадіон в оренду, привести його до ладу і "піднімати" чемпіонат України в Томаківці. Але ми цього зробити не можемо, бо, як я вже сказав, стадіон належить громаді, там займаються й інші команди, які беруть участь у чемпіонаті області, чемпіонаті району… Ми, звісно, можемо його відремонтувати, привести до ладу, але якщо він нам не належить, а буде йти велике навантаження, навіщо нам це? Загалом нам треба йти своїм шляхом, розвиватися, щоб ні від кого не залежати.

- Ви багато пограли на всеукраїнському рівні, були виступи на "професіоналах", але у "Скоруку" ви уже давно, фактично у 2006-му був перший захід, а з 2010-го – безперервно. Розкажіть про становлення клубу, як з’явилася його ідея, і як ви від гравця дійшли до головного тренера?

- До ФК "Скорук" я недовго грав у Першій, Другій лізі, але рано закінчив кар’єру, тому що пройшов, так би мовити, перспективний вік. Коли футболіст досягає певного віку, він починає розуміти, що на цьому багато не заробиш, треба почати займатися власним бізнесом… Так я й зробив. Починав грати на чемпіонаті області в Дніпропетровську, грав за різні команди, проте грав більше для себе.

У 2009-му мене запросив у команду покійний Анатолій Володимирович Скорук, земля йому пухом, це батько Максима Анатолійовича Скорука. Команду він заснував ще у 2000-му році. Вона була більше для душі, він хотів, щоб у ній грали всі його краматорські вихованці. До 2009-го року командою займався Савва Дмитрович Рудич, потім Анатолій Володимирович запросив мене. Конкретних завдань переді мною він не ставив. Не потрібно було займати призові місця, лише грати і показувати хороший футбол, щоб люди приходили, дивилися на нас і знали, що є така команда в Томаківці – ФК "Скорук".

Після смерті Анатолія Володимировича у 2012-му році командою почав займатися Скорук Максим Анатолійович, який сам пограв на чемпіонаті області, любить футбол і взагалі фанат спорту. Дуже порядна людина, яка вкладає всього себе у цю справу, показує це не на словах, а на ділі. Ми з ним сіли, поговорили, і він сказав, що хоче зробити хорошу команду, хороший боєздатний колектив, який буде грати, показувати якісний футбол, щоб нас в області поважали і боялися. Запропонував запросити нових кваліфікованих професіоналів з інших міст, щоб посилитися… Тож ми почали потрохи займатися і так дійшли до того рівня, який ми маємо. Але ми не плануємо на цьому зупинятися, будемо й надалі працювати та розвиватися.

- Які ваші перші враження від чемпіонату України серед аматорів? Чи можна порівнювати цей рівень з обласним?

- Напевно, з обласним порівнювати не можна, тому що це набагато сильніший турнір. На мою думку, у нашій групі є приблизно 6-7 дуже хороших команд однакового рівня. Якщо порівняти з Другою лігою, то різниці я не відчуваю. Є 3-4 команди, які борються за перше місце, а так – той самий рівень, хіба що аматорський футбол трішки поступається організацією. Нам сподобався цей чемпіонат, тут дуже цікаво грати.

Також нам, як новачкам, часом було важкувато вирішувати організаційні питання. На аматорському чемпіонаті ми практично не знали команд, знали тільки тих, які грали на чемпіонаті Дніпропетровської області. Не знали, який рівень у тих команд, чого від них можна було очікувати. Мабуть, тому і втрачали очки. Але тим цікавіше, адже прекрасно розуміємо, що для нашої команди це нова сходинка у її розвитку.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить