Минулий сезон ознаменувався для галицької команди визначним досягненням – вона вперше стала чемпіоном Івано-Франківської області. Зважаючи на те, що регламент місцевої обласної федерації містить прогресивний пункт про необхідність переходу чемпіона на вищий рівень, тепер команда "Карпати" (Галич) виступає в Чемпіонаті ААФУ, де гідно представляє своє місто та рідний край.
До такого успіху галичан привів молодий івано-франківський фахівець Андрій Нестерук. Він – відомий у минулому форвард, колишній гравець "Прикарпаття", молдавського "Шерифу", "Таврії", "Закарпаття", казахстанського "Ордабаси" та низки інших клубів. Має єврокубковий стаж, вигравав усі можливі титули у Молдові. Завершивши виступи в рідній області, він тут же розпочав тренерську роботу і нині вивів свою команду на новий рівень у розвитку.
– Галицька команда заявилася на чемпіонат України серед аматорів. Наскільки я знаю, команди з цього міста раніше тут взагалі не бували. Скажіть, як з’явилася така ідея?
– Минулого року команда виграла чемпіонат області. Ми завжди були в середнячках, ніколи не боролися за призи, але останні два роки наш президент трошки більше зацікавився, захотів вигравати якісь титули. Тогорічний чемпіонат завершили на четвертому місці, а вже останній – виграли. За нашим обласним регламентом переможець зобов’язаний за спортивним принципом брати участь у всеукраїнських змаганнях. Ми вирішили, що рівень чемпіонату області трошки переросли, і захотіли спробувати свої сили на всеукраїнській арені.
Читайте також: Календар матчів команди
– Як довго готувалися до чемпіонату? Чи мали можливість провести повноцінні збори, селекцію якраз під ААФУ?
– Ми два роки збирали цю команду, і вона була укомплектована у нас непогано – по суті, добрали тільки чотирьох футболістів. Провели повноцінний збір, зіграли декілька спарингів – зуміли підготуватися. Не дуже багато було часу, бо ми тільки закінчили – дали футболістам відпочити буквально два тижні.
– Хто саме із новачків прийшов?
– До нас приєднався досвідчений захисник Святослав Локатир, а також група молодих футболістів 1996-1997 року народження – Назар Гуменюк, який пробував свої сили в друголіговому "Прикарпатті", Віталій Пархуць, який також нещодавно був футболістом друголігового ФК "Львів", та Михайло Федюк, який виступав в аматорських чемпіонатах Польщі. Декілька досвідчених футболістів нас покинули, тому команду ми трошки омолодили.
– З ким спарингували?
– На зборах ми були в Бурштині, проводили спаринги з обласними командами. Зіграли з ФК "Бурштин" – ця команда колись грала у Першій лізі, нині бере участь у чемпіонаті області. Ми перемогли – 1:0. Також по сусідству була команда Другої ліги області "Касова" (Бовшів) – перемогли з рахунком, здається, 6:1.
– Яке враження на вас справило те, що ви побачили в аматорському чемпіонаті України? Турнір порівняно із місцевими змаганнями Івано-Франківщини, виграє?
– Звичайно, що так. Всі наші ігри були напружені – в чемпіонаті області не завжди бувають такі матчі. Того року більшість матчів вийшла у нас прохідними: за коло випадали може дві-три гри напружені. Футболісти ростуть, в них у самих загорілися очі, появилося більше цікавості: вони і самі бачать, що тут вище рівень організації, поля кращі, суперники набагато сильніші. Звичайно, лише в таких умовах футболісти можуть прогресувати. Тим більш, зараз у нас дуже велика група гравців віком до 25 років, яким ще є куди рости.
– Говорячи про саме місто Галич, які умови для тренувань, для роботи, для офіційних матчів?
– Містечко в нас невелике, але в нашому розпорядженні є стадіон. Є і запасне поле, де можна тренуватися ранньою весною. Є і невеличкий майданчик зі штучним покриттям. Все це знаходиться на стадіоні, тому ми можемо займатися за будь-яких умов та при будь-якій погоді.
Читайте також: Склад та статистика команди
– Кілька слів про керівництво та спонсорів клубу? Хто надихає клуб із Галича для виступів на Всеукраїнському рівні?
– Це наш президент Володимир Васильович Магаль. По суті, все фінансування лежить на його плечах. Разом зі своїми однодумцями, команду тягне він дуже довго. Вона колись починала ще в чемпіонаті району – це було ще вісім-десять років тому назад. За цей час команда доросла до рівня аматорської ліги.
– Ми, безперечно, добре пам’ятаємо вас, як футболіста, нападника "Таврії", алчевської "Сталі", "Шерифу" та багатьох інших клубів. А як починалася ваша тренерська кар’єра? Скільки у вас тренерського стажу та коли саме почали працювати на цій стезі?
– Після того, як закінчив із професійним футболом, я ще п’ять років відіграв у чемпіонаті області. Також із командою, яка на той час носила назву "Карпати" (Коломия), 2012 року ми виграли аматорський чемпіонат. У 35 років я закінчив кар’єру гравця, а буквально через рік мені запропонували потренувати команду ФК "Битків".
Тоді був перехідний короткий чемпіонат, тож я попрацював там чотири місяці і мене запросив президент ФК "Галич" Володимир Магаль. Він – мій ровесник, колись разом починали грати в футбол, грали на юнацькому рівні, але я пішов у професіонали, а він залишився на любительському рівні, присвятивши час бізнесу. Ми зустрілися, він запропонував тренувати команду, і ось почався вже третій сезон, як я треную галицьку команду.
– Пройшовши з цією командою різні рівні, можете сказати, що в неї є перспективи? Тобто, це проект, який створювався не суто під якісь тимчасові завдання, а є і можливість для зростання футболістів?
– Звичайно, що так. Нас ніколи не кидало в крайнощі. Наш президент підходить до цього питання врівноважено – він не збирав команду на рік, щоб виграти якісь титули чи призи та на тому закінчити. Як я вже говорив, цю команду він утримує біля десяти років. Навіть цей колектив, що у нас є зараз, ми формували досить довго: це вже третій сезон. Добираємо в міжсезоння одного-двох, максимум трьох футболістів. Вважаємо, що збудували такий боєздатній колектив, який добре знає один одного, до того ж у нас зараз досить велика група молодих футболістів. По суті, у нас зараз тільки двоє гравців, яким за 30. А так, середній вік – десь біля 25 років. Команда може прогресувати і рухатись далі. Треба тільки упертість – для більшості футболістів це новий рівень. Може, десь 3-4 гравці колись мали професійні контракти, а так у нас футболісти, які, крім аматорського рівня, більше ніде не грали. Але це досить талановиті хлопці, які ще можуть потрапити і в професійний футбол.
– На сьогодні команда зосередилась суто на виступі на Всеукраїнському аматорському рівні?
– Так, ми вирішили не брати участь у чемпіонаті області, а зосередитись на іграх на всеукраїнській арені. Будемо змагатися на домашній арені тільки в Кубку області.
– Наскільки я розумію, це пов’язано з тим, що не співпадають графіки?
– Так, у нас ігри по неділях і федерація не дуже йшла назустріч тому, щоб команди грали посеред тижня. Того року були такі прецеденти з ФК "Калуш": у них була нехватка футболістів щоб грати на два фронти. Десь у другому колі вони захотіли виступати по середах, та їм в цьому відмовили. Але, я думаю, що ігор вистачає, тим більше, що ми заявилися й на аматорський Кубок України, й на Кубок області. Якби ще був чемпіонат області, то треба було б штат футболістів "роздувати" десь до 20-22 чоловік. В нас на даний момент 18 гравців. Буквально на днях ми віддали футболіста в "Прикарпаття": наш найкращий бомбардир Роман Барчук підписав професійний контракт.
– Про завдання. Зрозуміло, ваша команда дебютує та потрібен час щоб адаптуватись до всеукраїнського рівня. Але все ж, на яке місце націлює команду керівництво?
– Якщо чесно, конкретних завдань у нас не було. Але ми ставимо перед собою максимальні завдання. Поки що наша ціль – перемагати у кожному наступному матчі. Хотілось би попасти в двійку-трійку та продовжити боротьбу у плей-офф – були б цьому надзвичайно раді. Звичайно, хотілося б бути якомога вище.
– Зрозуміло, чемпіонат складний – відповідно, кожен тур як фінал…
– Так, чемпіонат складний. Багато хороших команд: "Рочин", ОДЕК, "Малинськ". Вони вже не перший рік виступають. У нашого колективу ще немає такого досвіду. Треба "притертись". Якщо більш-менш нормально проведемо перше коло, то, можливо, вдасться доукомплектуватися – тоді вже будуть відомі наші проблемні позиції. А все буде вирішуватися в другому колі. Рівень чемпіонату високий, але нам він по зубах – можемо боротися за сильними суперниками. У зіграних матчах не були хлопчиками для биття, а виглядали досить непогано. Головне, що через ігри хлопці повірили у свої сили – думаю, що результат до нас прийде.
