– Руслане Васильовичу, які головні дати відзначили собі у тренерському календарі?
– У нас перший же весняний матч – у Херсоні проти "Кристалу". Самі розумієте, обласні сусіди наші – серйозний суперник із трійки найкращих. Тому готуємося відповідально. Беремо участь у зимовій першості Кривого Рогу та у Кубку Придніпров’я. А ще у планах – Кубок Кримської федерації футболу, який у нас у Херсоні відбуватиметься десь у березні, ближче до початку другої частини сезону.
– Напевно, треба пояснити читачам через які обставини команда із Херсонщини грає, в тому числі, й на Дніпропетровщині…
– Нам туди ближче – до Херсону їхати далі, ніж до Кривого Рогу. Тож і базуємося наразі у цьому місті, і стадіон у нас заявлений криворізький – "Гірник".
– Вочевидь, логістика – одна з ваших найбільших турбот? Не відчуваєте проблем із переїздами?
– Та ні, все нормально. Ми вже звикли до такого ритму, маємо підтримку нашого керівництва, а колектив відповідально ставиться до переїздів. Орендуємо стадіон "Гірник", де місцевий клуб облаштував гарну навчально-тренувальну базу. Не маємо проблем і з ігровою практикою, адже йде першість міста, поряд – відразу кілька цікавих колективів з якими можна помірятися силами.
– Наскільки великі зміни будуть у "Дружби" порівняно з минулим роком?
– Кількох наших гравців запросили інші команди. Богдан Сокол перейшов у "Гірник" (Кривий Ріг), тому що цей клуб збирається у Другу лігу заявлятися. У друголігову "Ниву" (Тернопіль) відправився Тимур Пограничний. Олександр Москалик поїхав у Польщу. На перегляді у нас низка футболістів – будемо дивитися, визначатися. У зв’язку із кадровими змінами дещо підкоригуємо й тактику, адже, все-таки, вона формується під наявних гравців. У нас зараз 22 чоловіка працюють в команді – думаю, саме таке число й залишатимемо, адже "Дружба" буде грати й на область, й на всеукраїнському рівні.
– Необхідність розриватися на два фронти вас не непокоїть?
– Ми ж чемпіони Херсонської області, лідери Групи 3 аматорського чемпіонату. Не маємо права відступати! Звісно, весна у нас буде важка, але за рахунок правильної й своєчасної ротації постараємося розподіляти сили й досягати успіху в усіх турнірах. Врешті решт, футболісти дуже задоволені – їм приємно вирішувати серйозні завдання, щось заробляти. Можливо, якби побільше у нас у групі було команд, а кількість матчів за сезон досягла б десь 30, ми й не брали б участь у додатковому турнірі. Але якщо є нині така можливість – відстояти обласний титул вважаємо за доцільне.
– Ваша команда має найбільший лідерський відрив у своїй групі – аж 4 очка від найближчого переслідувача, п’ять – від 3-4 місця, а від інших – ще суттєвіше. Попри це, вважаєте, є місце інтризі?
– Однозначно! Подивіться, які у нас конкуренти. Багато хто з них вже нині оголошує, що йде в Другу лігу. Відповідно, й умови, й комплектація у них піднімаються. Причому, я говорю не лише про тих, хто вже подав на атестацію. У складі багатьох наших суперників є гравці з досвідом виступів на найвищому рівні. Тому боротьба буде запеклою, а турнір – насиченим, зате цікавим для глядачів.
– У вас також є гравці, які пограли на професіональному рівні – ті ж Головко, Петриченко, Муковозов, Хорольський та Зайцев пограли у Другій лізі, дехто – й вище.
– Згоден з вами, відсотків 70-80 мають досвід виступів у командах майстрів. Однак кожен матч треба починати, як останній. Ніхто не виграє до фінального свистка.
– Молодь підтягується?
– Маємо цікавих молодих гравців. Але у наш час комп’ютерів та всіх цих електронних гаджетів важкувато знаходити самородків. Наприклад, ми взяли на перегляд вихованців клубу з гучним ім’ям – ніхто не зміг зачепитися. До того ж, усіх найперспективніших юнаків розбирають команди U-21 та U-19 Прем’єр-ліги. А вже третій-четвертий сорт йде по аматорських командах. А жаль. Вважаю, тут молодим гравцям є чому повчитися…
– Попри лідерство, "Дружба" не подавала документів на атестацію?
– Не бачимо сенсу. Поки ми не готові. Треба мати власну базу, інфраструктуру – і тоді вже можна думати про підвищення. Хочемо мати все своє – а тоді буде видно.
– Інтересом спонсорів та керівників не обділені?
– Дай Боже усім таких президентів, як наш Микола Миколайович Моргун. Все обіцяне завжди виконує, а іноді навіть більше! Сказав – значить, буде так.
– Поки-що ви в Кривому Розі. Але чи побачить Новомиколаївка матчі всеукраїнського рівня?
– На область граємо вдома, чому дуже раді. Але щоб мати змогу приймати матчі вищого статусу треба щоб і землю нам виділили, і щоб стадіон в оренду взяти. Президент наш над цим працює. У процесі ці важливі питання. Коли в усіх буде розуміння важливості цієї справи – Високопільський район побачить чудовий футбол.
