Главная Аматорський футбол Львівська область Степан Гірський: "Ми повинні боротися за медалі"

Степан Гірський: "Ми повинні боротися за медалі"

Степан Гірський: "Ми повинні боротися за медалі"

Гравець футбольного клубу "Юність" (Гійче/Куликів) Степан Гірський відповів на запитання вболівальників.

– Поділися своїми враженнями від ФК "Юність" (Гійче/Куликів). Чим тебе привабила пропозиція стати гравцем цього футбольного клубу?

– У команду "Юність" (Гійче/Куликів) мене запросив головний тренер, досвідчений фахівець Руслан Брунець. Мені сподобалася його пропозиція, тому я одразу погодився.

– Чи стоїть перед ФК "Юність" (Гійче/Куликів) завдання поборотися за медалі обласного чемпіонату цього сезону?

– У нас підібрався хороший колектив, тож ми повинні боротися за медалі.

– Назви найпозитивнішу людину у своїй теперішній команді – ФК "Юність" (Гійче/Куликів).

– Звісно ж, це наш лікар і масажист Юра Труш (посміхається – ред.).

– Хто для тебе найбільш незручний, неприємний суперник, з яким доводилося грати у Прем'єр-лізі Львівщини?

– Команди з першої четвірки чемпіонату. Особливо важко протистояти центру півзахисту "Юності" з Верхньої і Нижньої Білок й атакувальній лінії "Миколаєва".

– Тебе можна назвати футбольним універсалом: у "Карпатах" Ти грав на фланзі, в "Демні" – в центрі захисту, в опорній зоні, інколи навіть у нападі. Де Тобі найкомфортніше?

– Найкомфортніше відчуваю себе в центрі півзахисту.

– Пропозиції від яких професіональних команд Ви отримували?

– В Україні я мав пропозицію з Першої ліги, в Польщі – з Другої ліги. Не скажу від яких саме команд, адже це вже не має сенсу.

– Які спогади залишилися в Тебе від виступів за основу львівських "Карпат" і, на Твою думку, чого Тобі забракло, щоби закріпитися і стати основним гравцем "зелено-білих левів"?

– Спогади надзвичайно позитивні, хоч я і зіграв у складі "Карпат" небагато матчів. Були як хороші поєдинки, так і провальні. Загалом це великий досвід для мене. Думаю, мені забракло стабільності і самодисципліни.

– Чи плануєш повернутися на професіональний футбольний рівень?

– Ні, навіть не розглядаю такий варіант. Хіба що з ФК "Юність" (Гійче/Куликів) у майбутньому.

– Який матч Тобі найбільше запам'ятався на професіональному рівні, а який на аматорському?

Степан Гірський: – На професіональному рівні – протистояння з полтавською "Ворсклою" на стадіоні "Україна" у Львові (тоді я віддав гольову передачу і загалом удало зіграв), на аматорському – поєдинок із ременівською "Думною" в обласному чемпіонаті (моя перша гра проти рідного брата Тараса Гірського, коли я забив гарний гол у ворота ременівців).

– Степане, що би Ти змінив у своїй футбольній кар'єрі, якби з'явилася така можливість?

– Поїхав би грати у футбол у Польщу на 1-2 роки раніше і дуже добре би подумав над переходом у ФК "Полтава".

– На футбольному полі Ти неодноразово грав проти свого брата Тараса Гірського. Розкажи про свої відчуття в ті моменти.

– Я не приділяв цьому особливої уваги, проте все одно переживання за братові дії на полі були. Він здебільшого продуктивно грає, має хороший удар, тому може наробити клопоту суперникам.

– Що спільного і відмінного в Тебе з Твоїм рідним братом Тарасом, який також має чималий досвід виступів у футболі?

– Спільне – ми обоє маємо хороші удари. Відмінне те, що у спортивному плані я агресивніший за нього.

– Чому часто наприкінці матчів граєш дуже агресивно (безрозсудливо), з можливістю травмувати суперника. Чи помічав Ти за собою надмірну агресію під час поєдинків?

– Є таке. Але не вважаю агресивність на футбольному полі поганою рисою, плюс характер. Наприкінці гри це само собою дається взнаки. Вочевидь, від утоми і в певних епізодах від дій суперника.

– Чи читав Ти Правила гри у футбол? Можу подарувати Тобі відповідну книжку.

– Ні. Думаю, навіть не всі арбітри читали Правила гри, бо ж вони і так усе знають (посміхається – ред.). Щодо книжки: якщо з автографом Говарда Вебба, то я не відмовлюся.

– Чого, на Твою думку, не вистачає юним українським футболістам, аби впевнено закріпитися на професіональному рівні і показувати футбол, який від них очікують уболівальники?

– Важко знайти відповідь на це запитання. Думаю, при правильному ставленні до гри і самовіддачі результат прийде. Потрібно більше довіряти молоді і психологічно її підтримувати, адже для молодого футболіста психологія відіграє велику роль у його розвитку.

– Які маєш захоплення, окрім футболу?

– Захопленням це не можу назвати, але останнім часом багато читаю і насолоджуюся прогулянками на ровері.

– Хто з футболістів обласного чемпіонату найчастіше відвідує Твоє кафе на вежі львівської Ратуші?

– Олег Білий, оскільки ми з ним є співвласниками кафе.

Оцініть
Поделитесь

Оставили комментарии на форуме: loading


Оставить комментарий на форуме
Здравствуйте!
Мы заметили что вы используете блокировщик рекламы. Очень просим отключить его для footboom.com Реклама основной источник дохода для нас. Без нее мы не сможем оплатить работу журналистов.
Добавить в исключения