Віталій Патуляк: "Хочемо виграти медалі"

Віталій Патуляк: "Хочемо виграти медалі"

101
Віталій Патуляк: "Хочемо виграти медалі"

Минулої неділі 22-річний нападник підмонастирського "Фенікса-Стефано", уродженець Новояворівська Віталій Патуляк у матчі з "Локомотивом" (Рава-Руська) оформив переможний дубль (2:1).

Це вже його 6-ий забитий м'яч цього сезону. Завдяки перемозі у дуелі із "залізничниками" "фенікси" повернулися в боротьбу за медалі. "Це заслуга всієї команди, партнерів, які віддають мені хороші передачі. На нові голи мене надихають довіра тренерів і керівництва клубу", – каже хлопець.

Він розповів інформаційному центру Федерації футболу Львівської області про власний міжнародний футбольний досвід, завдання підмонастирців на цьогорічний обласний чемпіонат і своє захоплення футзалом.

– Віталію, Ти поповнив склад футбольного клубу з Підмонастиря цього року під час літньої перерви. Як тебе зустріли в колективі?

– За "Фенікс-Стефано" я виступав минулого сезону, тож фактично повернувся в рідну команду, де мене тепло зустріли. Президент підмонастирського клубу Степан Пилип завжди у всьому підтримує хлопців. Кожна поразка для нього – це стрес. Справжня душа команди наш лікар Любомир Шпак. У Підмонастирі комфортно грати у футбол.

– До повернення у "Фенікс-Стефано" Ти відточував футбольну майстерність за кордоном.

– Торік улітку я відгукнувся на пропозицію друзів із футбольної школи львівських "Карпат" і спробував свої сили у польському "Пяст" (Карнін) із четвертої польської професійної ліги. Перші стартові декілька турів другої половини цьогорічного чемпіонату Львівської області я пропустив, оскільки тоді ще залагоджувалися деталі мого трансферу з Польщі.

– Який на "смак" польський футбол?

– У Польщі більш професійно ставляться до цього виду спорту. Умови для тренувань тут помітно кращі. Легше у фізичному плані. Якщо в українському футболі більше боротьби, то в польському насамперед звертають увагу на техніку і тактику.

– Де розпочиналася Твоя футбольна стежина?

– Азам футболу я навчався у школі львівських "Карпат". Мій перший тренер Валерій Гарячий. Закінчував навчання під керівництвом Олега Бойчишина, котрий тренував дорослих "карпатівців". Після цього я на обласному рівні захищав кольори спортивно-культурного клубу "Демня" і "Фенікса-Стефано" з Підмонастиря.

– Зараз "фенікси" перебувають на 5-ій сходинці турнірної таблиці, де висока щільність між командами. Від 3-ої позиції вас відділяє 6 очок плюс маєте гру в запасі. Вочевидь, прагнете здобуди медалі?

– Так, безумовно: наше завдання на цей сезон – потрапити в першу трійку Прем'єр-ліги Львівщини. На жаль, в цьогорічному чемпіонаті ми втрачали очки в матчах, де не мали цього робити. До завершення обласної першості маємо ще зіграти з "Юністю" (Гійче), львівською "Погонню" та ременівської "Думною". Це рівноцінні суперники для нас, доволі міцні "горішки". На кожну команду ми налаштовуємося серйозно. Сподіваємося, підсилимо власний склад і наступного року боротимемося вже за чемпіонство.

– Окрім футболу, чим іще захоплюєшся?

– Моє захоплення футзал. Я виступає за львівський футзальний клуб "Максимус". У кваліфікаційному раунді Кубку України ми пройшли другу команду житомирського "ІнБев" – виграли на виїзді 5:1 і програли вдома 2:4. У тих протистояннях я забив 3 голи.

Цього четверга гратимемо кубковий матч-відповідь із київською командою "Манзана". На жаль, у першому поєдинку ми поступилися на виїзді киянам із рахунком 0:3. На футзальному майданчику доводиться швидше реагувати, швидше приймати рішення, ніж на футбольному полі. Мрію здобути у футболі якомога більше титулів і спробувати свої сили у Прем'єр-лізі України. Наполегливо працюю, аби досягнути поставлені цілі.

Оцените
Поделитесь

Оставить комментарий на форумеОбновить