Дмитру Корчанову – 55! Як швидко летить час. Здавалося, тільки вчора високий та статний ірпінець Дмитро Корчанов – наша відповідь барселонцю Карлесу Пуйолю – виводив з капітанською пов’язкою збірну нашого району в матчах кубка Київської області, а вже минуло з тих пір два десятиліття. Недаремно я згадав знаменитого каталонця. Один із символів "Барселони", Карлес "Левине серце", особисто мені завжди нагадував на футбольному полі нашого Дмитра Корчанова. Та ж відданість рідному клубу, та ж фанатична любов до футболу, той же образ ватажка футбольної "банди", безстрашність та харизма, а головне – очі, які горять грою, та розкішна грива розкуйовдженого на вітрі волосся за спиною. Саме таким ми знаємо нашого Діму…
Києво-Святошинська футбольна спільнота від щирого серця вітає легендарного футболіста, харизматичного тренера, неперевершеного організатора, "ікону" стиля, справжнього "гасконця", ой, вибачте - звичайно, ірпінця, гвардійця нашої ліги, який грав за команди Ірпеня, Ворзеля, Бучі, Гостомеля, Петропавлівської Борщагівки, Білогородки та збірну району, з ювілейним днем народження! З іменем Дмитра Корчанова пов'язані славні сторінки футбольної історії нашої ліги, зокрема, варто окремо згадати самобутній футбольний клуб СК "Ворзель", який був створений за безпосередньої участі іменинника, та неодноразово св’яткував на районних і обласних полях перемоги та кубкові звитяги! Дмитро є одним із справжніх лицарів шкіряного м’яча, на яких, власне, й тримається наш районний футбол! Ми щиро шануємо вагомий внесок ювіляра в розбудову нашого футбольного господарства, в піднесення авторитету Києво-Святошинського району в Київській області та в Україні, пишаємося його перемогами та досягненнями, цінуємо високу спортивну майстерність та бійцівський характер! Від імені футбольної спільноти Києво-Святошинського району щиро поздоровляємо Дмитра Корчанова з днем народження та бажаємо футбольного довголіття, незрадливої удачі, міцного здоров’я, гармонії і благополуччя на особистому фронті та яскравих перемог на полі і в житті! Нехай футбол приносить лише позитивні емоції! Завжди, друже, влучай в дев’ятку та ніколи не потрапляй в офсайд!
Довідка прес – служби КСРФФ: Корчанов Дмитро Володимирович, 55 років, український футболіст, менеджер та тренер. Легенда ірпінського футболу. За футбольним амплуа –центральний захисник. Народився 23березня 1966 року в місті Києві. Перший тренер – Валентин Петрович Лисов. Вихованець ДЮСШ Ірпінь (1976 - 1982). Навчався футболу в ДЮСШ "Динамо" Київ.
Ігрова кар’єра: "Динамо" Ірпінь (1982-1984), армійський клуб Чернігова (1985-1986), СКА Хабаровськ (1987), "Динамо" та "Сатурн" Ірпінь (1987 – 1996), "Спартак" Ірпінь (1996-1998), "Машторф" Ірпінь (1998-1999), ІФК Ірпінь (2000-2003), "Білгород" Білогородка (2003-2004), СК "Ворзель" (2005-2013), ФК "Буча" - ветерани (2004-2010), "Нива" ПП Борщагівка (2014-2017), "Фенікс" Буча (2019-2020), "Легіон ХХІ" Київ (2018-2021). Чемпіон Києво – Святошинського району (1997). В складі СК "Ворзель" - неодноразовий призер вищої ліги чемпіонату Києво – Святошинського району, фіналіст кубка регіональних чемпіонів Київської області (2008). П’ятиразовий чемпіон Київської області серед ветеранів у складі ФК "Буча". Неодноразовий переможець футбольних змагань ветеранів в районі, області та в Україні. Визнавався кращим захисником змагань в Києво – Святошинському районі. Тренерська кар’єра: СК "Ворзель" - тренер - адміністратор (2005-2013), "Фенікс" Буча (2019-2020). Член виконавчого комітету Києво – Святошинської районної федерації футболу (2005-2009).
На фото: домашній куточок слави нашого ювіляра
А тепер покінчимо з офіціозом і просто розкажемо про Дмитра Корчанова – народженого з футболом у серці. Як гласить сімейна легенда, маленький Діма народився в місті Києві на масиві Відрадний. Ще коли лежав у колисці, вже подавав футбольні надії, бо найулюбленішим словом з його дитячого лепету було слово "Біба". Хто ж в ті роки не знав легендарного гравця київського "Динамо" Андрія Бібу – кращого гравця СРСР 1966 року? Мама Діми (царство їй небесне) вже тоді впевнено сказала про свого малюка: "Буде футболістом"! Ми попросили кількох знакових у житті Дмитра Корчанова людей розповісти про нашого ювіляра. Їм слово.
Дмитро Мельниченко (один з кращих друзів ювіляра): "Дмитро Корчанов – це легенда нашого Києво – Святошинського футболу. Щирий друг, душа команди, супер – організатор. На таких, як він, тримається футбол. Сам – чудовий футболіст. Потужний, харизматичний, витривалий, з сильним, точним, добре поставленим ударом (скільки голів забивав майже з середини поля!). Тренується самовіддано, любить футбол, як ніщо інше в світі. Заради футболу може піти на будь-які жертви. Наприклад, коли Діма був адміністратором СК "Ворзель", він шукав і знаходив гравців високого класу, на кожен матч їх привозив на своєму автомобілі за свої кошти, а після гри їхав у Новоград – Волинський чи Коростень, щоб розвезти їх по домівках. Звичайно, сам при цьому приїздив додому далеко за північ. Або ж скільки разів Діма "пробивав" путівки для вихованців Валентина Петровича Лисова з дитячо – юнацької школи Ірпеня та самотужки відвозив їх на відпочинок. До речі, з його легкої руки я став судити футбольні матчі. Коли ми грали разом на район за ірпінців, потрібно було кожній команді надати у федерацію по одному чоловіку для роботи арбітром. Діма порекомендував мене і запевнив, що все вийде. З тих пір так і виходжу на поле свистіти. Але разом з тим згадуються і кумедні ситуації, пов’язані з безкомпромісним характером Діми. Наприклад, ми з ним два роки навіть не розмовляли. В середині 2000-х Корчанов грав за ФК "Білгород". В їх принциповому протистоянні з Вишневим я поставив "точку" у ворота білогородців за гру рукою Дмитра у власному карному майданчику. "Білгород" програв 0:2. Тож на матч у Вишневе ми з Дімою приїхали разом, а з матчу я вже їхав на громадському транспорті. Діма так образився на мене, що ми два роки не спілкувалися. Ще згадується епізод у Михайлівці Рубежівці, де своїх суперників приймав його "Ворзель". Це було ще до знаменитого поля Віктора Смариги в лісі. Тоді йшов дощ, як з відра. Була гроза з блискавками. Я відпрацював на першому матчі і мав судити ще важливу гру між "Ворзелем" і "Бучею". Бачачи, що в мене "зуб на зуб не попадає", Діма запросив до свого "бусіка" і налив мені й собі трохи коньячку для "обігріву". Як не дивно, але подібний "допінг" таки спрацював. Я добре відбігав ще один матч в якості арбітра, а Діма забив шикарний гол потужним ударом з центра поля".
На фото: Дмитро Корчанов у грі завжди нестримний та самовідданий
Валентин Лисов (перший тренер): "Діма одразу виділявся з юрби дітлахів. В підлітковому віці на нього приходили дивитися, як на Блохіна. Знаменитий динамівець Михайло Коман називав його феноменом, "другим Бібою". Індивідуально сильний, обдарований гравець. Все було при ньому – дриблінг, удар, витривалість, лідерські якості. Діма по юніорах входив у збірну Київської області. В Херсоні на всеукраїнському турнірі наша команда посіла друге місце після Луганська, і Діма був тоді лідером на полі. На жаль, з ДЮСШ "Динамо" в нього не зрослося, хоча певний час він там займався. Зокрема, в таких тренерів, як Віктор Шевченко та В’ячеслав Семенов. Напевно, все ж таки не вистачило генетики для великого футболу, хоча сам Діма думав про кар’єру футболіста. Я знаю, що мама Діми про це мріяла. Дмитро в юності побував на перегляді в командах майстрів СКА (Хабаровськ) та ЦСКА (Москва). Не склалося, зате Ірпінь отримав справжнього футбольного лідера на довгі роки. На початку 80-х в нашому місті існував фарм-клуб команди майстрів "Динамо" (Ірпінь), який виступав у чемпіонаті Київщини. За цю команду вже грав 16-річний Дмитро Корчанов. Потім був "Сатурн", "Машторф", "Спартак". Діма ставав і призером, і володарем кубка Київщини".
На фото: 1975 рік – 9-річний Дмитро Корчанов в футболці улюбленого клубу "Динамо" на базі "Нивки"
Вікторія Корчанова (тут варто акцентувати, що дружина Дмитра Корчанова за перші 20 років спільного життя не пропустила жодного матчу за участі коханого чоловіка і навіть була удостоєна почесного титулу "Найкращий вболівальник Києво – Святошинського району"): "Футбол для Дмитра Корчанова, може і прозвучить це надто пафосно, - саме життя. У нього матч відбудеться завжди – будь-якою ціною, за будь-якої погоди, в будь-якому стані. З дитинства він марив м’ячем, буквально став його заручником. Наприклад, атестат про середню освіту на останньому дзвонику за нього отримувала мама, бо Діма був на спортивних зборах разом з командою. Перебуваючи в армії (1985-1986 роки) у внутрішніх військах в місті Чернігів, Діма домігся переводу в спортивну роту і там не розлучався з улюбленою грою. На святкування мого ювілею в 2002 році Діма запізнився на три години, бо не міг пропустити важливий матч у Бучі. Якщо ви думаєте, що він там грав, то ви помилитесь, – він просто мав переглянути майбутнього суперника своєї команди. А я і наші гості мали просто почекати. Але найбільший його сюрприз я не забуду ніколи. Діма подарував його мені на другий день весілля. Це було неймовірне святкування реєстрації нашого шлюбу на футбольному полі! Мене, як наречену, з зав’язаними очима для конспірації привезли на смарагдовий газон стадіону у Ворзелі і влаштували товариську гру в нашу честь між командами СК "Ворзель" і командою друзів Дмитра Корчанова. Коли я приїхала на стадіон і вийшла в центр поля, там вже стояли обидві команди і арбітр Валерій Чалий. Мені доручили право першого удару по м’ячу, а після гри був дружній банкет - там же на стадіоні. Ось такий сюрприз зробив мій коханий чоловік".
На фото: Дмитро Корчанов разом з дружиною Вікторією та першим тренером Валентином Лисовим на святкуванні 20-річчя КСРФФ
Про таких, як Дмитро, кажуть, що він з футбольним серцем - з народження і на все життя! Бажаємо жити в гармонії, не мати жодних проблем і грати років до ста! Нехай мрії збуваються, нехай колінця не стираються! Ти ще не забив свій останній гол, друже! З ювілеєм, ірпінське "Левине серце"…
